Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Про яку саме “контрреволюцію” ідеться Орбану та Качинському? Із озвучених ними тез можна зрозуміти, що під цим гаслом передусім мається на увазі відмова від євросоюзівського централізму і повернення до проекту “Європи націй”. Виступаючи у Криниці, Орбан розкритикував “нову генерацію європейських політиків, які намагаються розширити повноваження євроструктур, жертвуючи національними інтересами країн-членів ЄС”. Також під “контрреволюцією” варто розуміти і консервативний морально-релігійний поворот. Орбан поставив національну проблематику і релігію в один ряд: “Ми повинні сказати, що національні цінності, релігія є важливими, вони повинні захищатися і плекатися, це повинно бути прописаним у європейських документах”.
Чому угорський та польський політики заговорили саме про контрреволюцію, а не революцію? Відповідаючи на це питання, не буде зайвим озвучити декілька зауважень щодо значення понять “революція” і “контрреволюція” в історії політичної думки.
Протягом певного часу поняття “революція” було міцно закріпленим за радикальними змінами, здійсненими силами лівого спрямування. Яскраві приклади — революція у Франції кін. XVIII ст. та більшовицька революція у Росії. Відповідно, більш-менш послідовні представники політичної правиці зачисляли себе до контрреволюціонерів, вкладаючи у поняття революції виключно негативний сенс. Але поступово політична топографія була перезавантажена, і поняття “революція” стало вважатися прийнятним і для сил правого спрямування. Італійський філософ Юліус Евола, говорячи про прийнятність поняття революції для правих, робить наголос на етимології: походячи від латинського “revolvere”, поняття “революція” може означати виключно радикальний поворот назад, до вихідної точки. Тобто справжня революція може бути виключно консервативною або ж традиціоналістичною. Вітчизняна дослідниця правої політичної філософії Олена Семеняка влучно зауважує, що в системі координат, запропонованій Еволою, поняття консервативної революції перетворюється з оксюморону на тавтологію.
Можна сказати, що зрозуміле у традиціоналістичному сенсі поняття революції є глибшим і більш амбітним, аніж поняття “контрреволюція”. Контрреволюція спрямована на подолання того, що досягла лівацька революція (або ж попередження цього). Натомість революція у традиціоналістичному сенсі ставить собі за мету повноцінне повернення до первісної норми.
Для того, про що говорять Орбан та Качинський, більше пасує поняття “контрреволюція”, аніж “консервативна революція”. Цілі, на досягнення яких зорієнтовані помірковані праві сили Угорщини та Польщі, дуже важливі, але це швидше проект невідкладної медичної допомоги, а не повноцінного оздоровлення. До такого оздоровлення Європі поки що дуже далеко.
Водночас не можемо заперечити того, що термінологія Орбана і Качинського є революційною у повсякденному сенсі цього слова. Говорячи про “контрреволюцію”, ці політики чітко означили кілька важливих речей. Заклик до контрреволюції передбачає констатацію того факту, що перемогла небажана революція. Така революція справді перемогла. Сьогодні Європа пожинає гіркі плоди 1968 року. Ідеї, що тоді панували, остаточно визріли у нав'язливі догми мультикультуралізму, гендерної ідеології, фемінізму, культу “політкоректності”. Централізація Євросоюзу є і плодом, і інструментом впровадження цих догм. Говорячи про “контрреволюцію”, Орбан і Качинський говорять, що потрібно подолати наслідки згубної для європейських народів “революції”.
Заслуга Орбана і Качинського подвійна. По-перше, як було сказано у попередньому абзаці, вони чітко артикулювали важливі загальноєвропейські проблеми і наголосили на необхідності їхнього вирішення (причому зробили це на високому концептуальному рівні). По-друге, апелюючи до поняття контрреволюції, вони реактуалізували важливий концепт, що належить до історії європейської правої думки.
Передбачення наслідків практичних кроків Угорщини та Польщі поки що можемо винести за дужки. Бо наразі варто підкреслити інше — Орбан і Качинський зробили важливий прорив у царині політичної термінології, а відомо, що практичні політичні зміни дуже часто слідують за змінами у дискурсі.
11.10.2016 00:03
Революційна “контрреволюція” від Орбана і Качинського
Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський знову заговорив про необхідність європейської “контрреволюції”. “Контрреволюційні” гасла уже озвучувалися ним та угорським прем'єром Віктором Орбаном під час цьогорічного економічного фору
Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський знову заговорив про необхідність європейської “контрреволюції”. “Контрреволюційні” гасла уже озвучувалися ним та угорським прем'єром Віктором Орбаном під час цьогорічного економічного форуму у Криниці-Здруй. Цього разу Качинський заговорив про “контрреволюцію”, спілкуючись із європейськими журналістами.Про яку саме “контрреволюцію” ідеться Орбану та Качинському? Із озвучених ними тез можна зрозуміти, що під цим гаслом передусім мається на увазі відмова від євросоюзівського централізму і повернення до проекту “Європи націй”. Виступаючи у Криниці, Орбан розкритикував “нову генерацію європейських політиків, які намагаються розширити повноваження євроструктур, жертвуючи національними інтересами країн-членів ЄС”. Також під “контрреволюцією” варто розуміти і консервативний морально-релігійний поворот. Орбан поставив національну проблематику і релігію в один ряд: “Ми повинні сказати, що національні цінності, релігія є важливими, вони повинні захищатися і плекатися, це повинно бути прописаним у європейських документах”.
Чому угорський та польський політики заговорили саме про контрреволюцію, а не революцію? Відповідаючи на це питання, не буде зайвим озвучити декілька зауважень щодо значення понять “революція” і “контрреволюція” в історії політичної думки.
Протягом певного часу поняття “революція” було міцно закріпленим за радикальними змінами, здійсненими силами лівого спрямування. Яскраві приклади — революція у Франції кін. XVIII ст. та більшовицька революція у Росії. Відповідно, більш-менш послідовні представники політичної правиці зачисляли себе до контрреволюціонерів, вкладаючи у поняття революції виключно негативний сенс. Але поступово політична топографія була перезавантажена, і поняття “революція” стало вважатися прийнятним і для сил правого спрямування. Італійський філософ Юліус Евола, говорячи про прийнятність поняття революції для правих, робить наголос на етимології: походячи від латинського “revolvere”, поняття “революція” може означати виключно радикальний поворот назад, до вихідної точки. Тобто справжня революція може бути виключно консервативною або ж традиціоналістичною. Вітчизняна дослідниця правої політичної філософії Олена Семеняка влучно зауважує, що в системі координат, запропонованій Еволою, поняття консервативної революції перетворюється з оксюморону на тавтологію.
Можна сказати, що зрозуміле у традиціоналістичному сенсі поняття революції є глибшим і більш амбітним, аніж поняття “контрреволюція”. Контрреволюція спрямована на подолання того, що досягла лівацька революція (або ж попередження цього). Натомість революція у традиціоналістичному сенсі ставить собі за мету повноцінне повернення до первісної норми.
Для того, про що говорять Орбан та Качинський, більше пасує поняття “контрреволюція”, аніж “консервативна революція”. Цілі, на досягнення яких зорієнтовані помірковані праві сили Угорщини та Польщі, дуже важливі, але це швидше проект невідкладної медичної допомоги, а не повноцінного оздоровлення. До такого оздоровлення Європі поки що дуже далеко.
Водночас не можемо заперечити того, що термінологія Орбана і Качинського є революційною у повсякденному сенсі цього слова. Говорячи про “контрреволюцію”, ці політики чітко означили кілька важливих речей. Заклик до контрреволюції передбачає констатацію того факту, що перемогла небажана революція. Така революція справді перемогла. Сьогодні Європа пожинає гіркі плоди 1968 року. Ідеї, що тоді панували, остаточно визріли у нав'язливі догми мультикультуралізму, гендерної ідеології, фемінізму, культу “політкоректності”. Централізація Євросоюзу є і плодом, і інструментом впровадження цих догм. Говорячи про “контрреволюцію”, Орбан і Качинський говорять, що потрібно подолати наслідки згубної для європейських народів “революції”.
Заслуга Орбана і Качинського подвійна. По-перше, як було сказано у попередньому абзаці, вони чітко артикулювали важливі загальноєвропейські проблеми і наголосили на необхідності їхнього вирішення (причому зробили це на високому концептуальному рівні). По-друге, апелюючи до поняття контрреволюції, вони реактуалізували важливий концепт, що належить до історії європейської правої думки.
Передбачення наслідків практичних кроків Угорщини та Польщі поки що можемо винести за дужки. Бо наразі варто підкреслити інше — Орбан і Качинський зробили важливий прорив у царині політичної термінології, а відомо, що практичні політичні зміни дуже часто слідують за змінами у дискурсі.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- «Справедливість» судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
Топ за тиждень
- Як зруйнувати країну 321
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 188
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 148
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 132
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 108
Популярне
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6107
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
4607
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 3788
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3648 -
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 3076
Контакти
E-mail: [email protected]