Юридичний механізм змінити Конституцію буде обмежений політичною доцільністю
Попри сотні публічних заяв про внесення змін до Конституції України, юридично це непростий механізм, який буде складно реалізувати до президентських виборів.
З понеділка парламентарі після літніх відпусток повернулися на роботу, але основні політичні заяви та правові механізми їх реалізації були визначені ще влітку. Три акценти, які будуть важливі в цю політичну осінь: заяви про зміни до Конституції України, проект бюджету на 2019 рік та підтягування боргів з весняної сесії. Серед найбільш затребуваних в суспільстві законопроектів, які парламентарі заборгували своїм виборцям - це голосування в другому читанні за виборчий кодекс та т.зв. проект про "євробляхи", закон про мову. Гостре політичне питання – зміна складу ЦВК та зняття депутатської недоторканності. Не позбавленою маніпуляцій залишиться тема війни і миру.
Контекст важливих державницьких проблем визначає етапи їх реалізації. Тему закінчення війни в публічній площині прив'язують до підтримки, яку Україні надають ззовні проти Російської агресії, в тому числі через економічні санкції, а також пріоритет зовнішньополітичного курсу – ЄС та НАТО. За логікою коментування далі підтягують процедурні моменти, зокрема зміни до Конституції України.
Щодо питання Конституції є два публічні напрямки – одні політики пропонують вносити зміни в чинну Конституцію. Мотивують це посиленям наших позицій на міжнародній арені. А також тим, що зовнішня політика має бути стабільною, а відтак закріплена в Основному Законі країни. Інші – пропонують писати нову Конституцію через всенародне обговорення.
Якщо для втілення другої заяви є безліч часу, то щодо механізму реалізації змін є правові та політичні обмеження. Чинна Конституція регламентує досить складний процес внесення змін до розділів І, III і XIII, який закінчується всенародним референдумом. А саме в розділ І треба вносити зміни щодо зовнішньополітичного курсу.
Що стосується внесення поправок до інших розділів Конституції, якими визначено порядок організації, повноваження і взаємовідносини гілок державної влади, всіх державних органів і органів місцевого самоврядування, прикінцевих і перехідних положень, то їх зміна можлива на рівні Верховної Ради. Але ці розділи не матимуть стратегічного значення до того часу, поки не буде розуміння, хто формуватиме владу після виборів 2019 року. В залежності від переможця політичної гонки, варіантів щодо обмеження повноважень для певної посади (президент або прем'єр-міністр), чи переходу на парламентську модель правління може бути декілька.
Загалом, порядок змін до Конституції передбачає розгляд законопроекту протягом двох парламентських сесій за наявності висновку Конституційного Суду України.
Враховуючи, що на території України тривають військові дії, не зайвим буде згадати, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Також Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Якщо припустити, що восени цього року внесуть проект змін до Конституції України і за нього проголосують депутати. Далі КСУ не буде затягувати з висновком. На зимово-весняній сесії 2019 року, напередодні президентських виборів, знайти 300 голосів за зміни буде досить складно. По-суті, непростий юридичний механізм внесення змін до Конституції України може бути обмежений політичною доцільністю.
Так само від політичних домовленостей будуть залежати питання щодо зміни складу ЦВК та прийняття виборчого кодексу. Сьогоднішня політична конфігурація вказує на те, що ці теми не потраплять на голосування, поки не буде гарантії їх прийняття.
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева вчора о 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов вчора о 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов вчора о 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник вчора о 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Звільнення від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та 3 % річних Євген Морозов 19.12.2024 09:34
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 18.12.2024 16:34
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1240
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1155
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 560
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 395
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 226
-
Трамп обвалив акції своєї медіагрупи. Віддав частку Trump Media у спеціальний траст
Бізнес 9928
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 9418
-
Попит на природний газ для експорту ЗПГ із США вперше за вісім років зменшився: причини
Бізнес 6816
-
Сільпо втратило склад і товари на 400 млн грн через нічну атаку "шахедів"
Бізнес 5189
-
Податковий режим заважає розвитку третині бізнесу в Україні — опитування ЄБА
Фінанси 4527