Неоформлені працівники, звільнення, "накручені" ціни… Чекаємо в гості "ревізора"

Державному нагляду роботи бізнеса в умовах воєнного стану бути: розглянемо підстави для позапланових перевірок та як підготуватися до візиту інспекторів.

З початку війни органи державного контролю, зокрема, Держпраці припинила всі планові перевірки - вони були заборонені Постановою Кабміну «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 р. № 303. Щодо позапланових перевірок, у т.ч. й від Держпраці, то заборона на них діяла до 19 липня 2022 року – їх було відновлено згідно з положенням ст. 16 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136 (далі – Закон № 2136) на підставі Закону № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"(набув чинності з 19.07.2022 року) та після численних звернень громадян з приводу порушень їх трудових прав. Також держава відновила та посилила контроль за ціновою політикою суб’єктів господарювання.

Чому в гості йде Держпраці

Закон № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"(Закон № 2352), зокрема, встановлено, що у цей період Державна служба з питань праці і та її територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами (незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання) та фізичними особами, які використовують найману працю, -в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Підставами для проведення перевірок з питань праці у період дії воєнного стану є:

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

- доручення Прем’єр-міністра про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;

- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;

- звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

- у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;

- звернення профспілок за дорученням працівника. 

Коли інспектора можна не впустити

Відповідно до ст. 16 Закону України № 2352-IX позапланові перевірки з питань дотримання законодавства про працю на період дії воєнного стану мають здійснюватися лише у порядку, визначеному Законом України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877 (далі – Закон № 877), а згідно з  роз’ясненням Мінекономіки від 01.08.2022 р., підставами для проведення позапланових перевірок Держпраці під час воєнного стану є:

- недодержання вимог Закону № 2136;

- виявлення неоформлених трудових відносин;

- питання законності припинення трудових договорів.

Нагадуємо, що в ході позапланової перевірки можуть перевірятися лише ті напрями, які спричинили таку перевірку (ч. 1 ст. 6 Закону № 877).

Зокрема, перед початком перевірки інспектор Держпраці повинен:

- ознайомити роботодавця з підставою її проведення;

- надати копію відповідного посвідчення (направлення) на проведення перевірки, яке оформлюється на підставі відповідного наказу органу Держпраці та підписується його керівником або заступником і засвідчується печаткою;

- пред'явити службове посвідчення, що засвідчує його особу.

Також на підтвердження своїх повноважень інспектор має надати:

- погодження центрального апарату Держпраці, якщо перевірка проводиться за заявою фізичної особи щодо порушення роботодавцем її трудових прав;

- погодження керівника (його заступника) Мінцифри, якщо перевірка відбувається в юридичної особи, яка має статус резидента Дія Сіті, відповідно до Закону України № 1667-IX від 15.07.2021 року "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Відсутність згаданих документів або відмова у їх пред'явленні дає роботодавцю право не допускати інспектора на підприємство для здійснення перевірки.

Зрозуміло, що перевірки проводяться у робочий час роботодавця, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, за обов'язкової присутності керівника юридичної особи (фізичної особи-підприємця) або уповноваженої ним особи. При цьому, термін проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва – 2-х робочих днів, і його продовження не допускається.

Предметом позапланової перевірки є лише ті питання, які стали підставою для її проведення та були зазначені у посвідченні (направленні): роботодавець зобов'язаний надавати на вимогу інспектора Держпраці документи та пояснення лише з питань, що входять до предмета перевірки.

Якщо під час перевірки інспектор збирає інші факти, ніж ті, що зумовили її проведення, суб'єкт господарювання може вимагати її припинення, посилаючись на ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Що робити, коли виявлено порушення

За результатами проведення перевірки інспектор Держпраці оформлює акт перевірки (у випадку невиконання роботодавцем вимог законодавства – детально описує виявлені порушення).

Роботодавець підписує цей акт, а в разі незгоди з результатами перевірки – викладає в ньому свої зауваження.

За результатом виявлених порушень інспектор протягом 5 робочих днів з дня завершення перевірки складає і вручає роботодавцю припис щодо їх усунення із зазначенням способів та термінів. Цей припис може бути оскаржений роботодавцем у судовому порядку.

Так, рішенням від 19.09.2022 року у справі № 420/20635/21 Одеський окружний адміністративний суд визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД681/355/АВ/П/ТД-ФС від 12.10.2021 року. https://reyestr.court.gov.ua/Review/106541953

Позов роботодавця був мотивований порушенням порядку проведення інспекційного відвідування відповідачем, зокрема, на цей час був відсутній позивач чи його уповноважена особа, вручення направлення та пред`явлення посвідчення було надано особі, яка не має відношення до позивача: мало місце порушення прав позивача на надання пояснень, доказів, тощо. Як зазначив позивач, при таких обставинах відповідач мав скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.

Відповідач заперечив, що під час перевірки підприємства було зафіксовано 6 осіб, які виконували обов`язки в інтересах позивача без належного оформлення трудових договорів, тому складений акт інспекційного відвідування, в якому зафіксовані порушення, є підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою.

Втім, задовольняючи позов, суд вказав, що обізнаність особи, щодо якої проводиться захід державного контролю про його проведення є важливим елементом дотримання органом державного контролю вимог законодавства при проведенні такого заходу. Але відповідач провів інспекційне відвідування за відсутності позивача або уповноваженої ним особи - тобто діяв не в межах та не у спосіб, передбачених законодавством.

Щодо відповідальності за порушення роботодавцем законодавства про працю, то штрафні санкції, передбачені ст. 265 Кодексу законів про працю України, на період дії воєнного стану не застосовуватимуться (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136). Умова – виконання у повному обсязі та в установлені строки приписів перевіряючих про усунення виявлених порушень.

Проте адмінштрафи, які передбачені ст. 41 КУпАП, залишаються. До них належать штрафи за:

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору – від 8500 грн до 17000 грн (ч. 3 ст. 41 КУпАП);

- інші порушення трудового законодавства – від 510 грн до 1700 грн (ч. .1 ст. 41 КУпАП);

- штраф за недопущення інспекторів до здійснення заходів державного нагляду - 850-1700 грн (ст. 1886 КУпАП).

Слід зазначити, що до війни штраф за неоформлення трудових відносин з січня 2022 року складав 65 000 грн (за одну особу). А за недопуск і створення перешкод для перевірки – 3-кратний розмір мінімальної зарплати (на час порушення, ст. 265 КЗпП ). Тобто у січні 2022 року - 19,5 тис. грн.

Контроль за цінами

Основні засади цінової політики і регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України від 21.06. 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі Закон №5007-VI), дія якого поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах Програми медичних гарантій.

Функції здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держспоживслужбу).

Водночас підпунктом 69.27 Податкового кодексу України (в редакції Закону №2173-IX) передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Під час їх проведення податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У випадку виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті, а під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для його здійснення, з обов`язковим зазначенням вказаних питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Якщо суб`єкт господарювання чинить перешкоди органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні перевірки, в акті обов`язково описуються дії чи бездіяльність що призвели до таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує його із зауваженнями.

Згідно з п.4 ч.1 ст.20 Закону № 5007-VI за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зустрічати «гостей»

Сакраментальна фраза "до нас їде ревізор" змушує здригнутися навіть тих, хто не має об'єктивних причин його боятися: сама атмосфера перевірки передбачає виявлення слабких місць та проблемних моментів. Тож до цього слід підготуватися і морально налаштуватися, а також правильно поводитися під час перевірки.

Незалежно від того, завітає до вас податківець чи інспектор з Держпраці – головне пам'ятати кілька важливих моментів:

- він повинен пред'явити вам документи, які надають йому право доступу на підприємство з метою перевірки питань, визначених у рішенні відповідного органу щодо проведення такої перевірки;

- він може вимагати у вас лише ті документи, які стосуються предмета перевірки,

- у нього немає повноважень щось брати/вилучати без вашого дозволу, тобто проводити дії, які мають ознаки обшуку;

- не поспішайте одразу вмикати камеру, щоб фіксувати його дії – навряд чи інспектор має намір перевищити свої повноваження, наприклад, з метою отримання неправомірної вигоди, - можливо, він хоче допомогти усунути деякі формальні порушення, а ваше намагання все «зафіксувати» може спонукати його на симетричні дії (все буде згідно з буквою закону, якщо ви самі цього прагнете);

– не варто «наставляти» своїх працівників, що потрібно говорити інспектору, а що ні – так ви можете підштовхнути їх на те, до чого б вони самі не додумалися;

- краще заздалегідь визначити вузьке коло осіб, які представлятимуть інтереси підприємства під час перевірки. Залежно від її виду та предмету це можуть бути інспектор з кадрів, головний бухгалтер та/або заступник директора, юрист, економіст – проінструктуйте їх, що говорити та як діяти;

- будьте ввічливими з аудиторами: якщо у вас вимагають потенційно проблемні документи – не надавайте їх одразу, але пообіцяйте підготувати та надати їх в найкоротший термін згідно з письмовим запитом;

- у випадку відвертого перевищення перевіряючим своїх повноважень – самостійних спроб щось вилучити або вимагати документи, які не стосуються предмета перевірки, доцільно зафіксувати це на камеру і скласти акт разом зі своїми підлеглими.

Статтею 3 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" поміж інших основних принципів здійснення державного нагляду визначено принципи відкритості та прозорості. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі.

Отже, будь-який орган державної влади зобов’язаний застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.

Таким чином у разі візиту перевіряючих вбачається за доцільне налаштуватися на співпрацю з «ревізором», не вважаючи його своїм ворогом апріорі. Усі розуміють, що в нинішніх реаліях працювати без жодних порушень неможливо – головне довести їхню несуттєвість і виправити «малою кров'ю».