Експансія українських товарів на зовнішні ринки – антикризова стратегі
Світова фінансова криза надзвичайно сильно вплинула на економіку України, яка починаючи з 2000 року мала стрімке зростання. Однією з причин значного падіння української економіки є її відкритість та недостатня диверсифікованість.
Світова фінансова криза надзвичайно сильно вплинула на економіку України, яка починаючи з 2000 року мала стрімке зростання. Однією з причин значного падіння української економіки є її відкритість та недостатня диверсифікованість. Частка експорту в Україні станом на 2008 рік становила близько 50 % ВВП, що могло б бути позитивним чинником, якби не той факт, що експорт України здебільшого обмежувався невеликою кількістю товарів з низькою доданою вартістю. Зокрема лідерами експорту були металургійна та хімічна промисловість. Частка цих товарів до початку кризи складала понад 50% загального експорту товарів, хоча, варто зазначити, що світовий попит на ці товари має тенденцію до значних коливань протягом глобальних бізнес-циклів. Такі зміни зовнішнього попиту є фактором нестабільності при прогнозуванні доходів від експорту для галузей та економіки в цілому. В той самий час, товари з високою доданою вартістю (машини, устаткування тощо) складали лише 15 % експорту України. Крім того, український експорт має вузьку географічну диверсифікацію. Ключовими торговельними партнерами для України компаній довгий час залишались кілька країн СНД, Туреччина та країни ЄС. Міжнародна фінансова криза уповільнила світову економічну активність та значно вплинула на попит ринків сталі та хімічної продукції, що, в свою чергу, призвело до значного падіння українського експорту (на 47 % у річному обчисленні у першій половині 2009 року). Вузьке коло основних партнерів для експортерів України і слабка географічна диверсифікація призвели до значеного падіння рівня промислового виробництва. Структура підтримки експорту. Всі ці фактори змушують по-іншому подивитись на структуру державної підтримки експорту та сформулювати нову національну стратегію розвитку експорту України, яка б ґрунтувалась на експансії українських товарів на зовнішні ринки, особливо високотехнологічних товарів.
Аналізуючи успішний досвід державної підтримки експорту країн Європи, зокрема Німеччини, Швеції, Фінляндії, можна дійти висновку що структура підтримки експорту складається з трьох основних елементів: інформаційна, фінансова та інституційна підтримка. На щастя Уряд України в особі Міністерства економіки чітко усвідомлює надзвичайну необхідність в розвитку експорту України та вживає конкретних заходів щодо його стимулювання. Так, розроблено та запущено в дію інтернет-портал www.ukrexport.gov.ua, який в режимі он-лайн інформує зовнішні ринки щодо українських товарів та послуг. Портал є відкритим та безкоштовним, що дозволяє обмінюватись інформацією та знаходити закордонних парнерів не лише великим компаніям, але й представникам малого та середнього бізнесу.
Окреме значення Міністерством економіки приділяється розробці механізму фінансової підтримки експорту. Розроблено проект Закону України «Про фінансову підтримку експорту», який проходить стадію узгодження. Проходять консультації з народними депутатами та експортами щодо ухвалення цього закону. Варто також зазначити, що у Верховній Раді України вже зареєстрований законопроект Народного депутата України від Блоку Юлії Тимошенко Сергія Осики «Про систему державної підтримки експорту товарів (робіт, послуг) українського походження». Прийняття парламентом цих законопроектів відкриє нові можливості для фінансової підтримки експортерів, що, в свою чергу, зробить українські товари на зовнішніх ринках більш конкурентоздатними.
Важливим питанням є реформування системи торговельно-економічних місій України за кордоном. Філософією діяльності представників Української економіки за кордоном має стати експансія та просування українських товарів і послуг на зовнішні ринки. Це дозволятиме будь-якому підприємству, в тому числі малому і середньому, спиратись на підтримку представників української економіки в «чужих країнах» для вивчення можливостей, пошуку партнерів і, як результат, конкретних поставках української продукції. Представники української економіки за кордоном мають стати лобістами інтересів українських товаровиробників на всіх рівнях в країні перебування, результат діяльності яких оцінюватиметься збільшенням експорту товарів з України. Така реформа системи торговельно-економічних місій потребує тісної співпраці українських експортерів та Уряду України. Площадкою для такої співпраці може стати Рада експортерів Міністерства економіки України, а також Національна асоціація експортерів, створення якої стає надзвичайно актуальним і своєчасним питанням розвитку експорту.
Також бізнес має розуміти можливості лобіювання своїх інтересів через систему двосторонніх міжурядових комісій, в яких бере участь Україна.
Всі ці аспекти є основою проекту стратегії розвитку експорту України, над якою працює робоча група Міністерства економіки України. Ми будемо вдячні за Ваші ідеї щодо розвитку експорту, які просимо надсилати на електронну адресу: [email protected] або зателефонувавши по телефону 044 2533392.
З повагою і побажанням економічного зростання
Керівник групи радників Міністра економіки України
Голова робочої групи з розробки єдиної комплексної
державної політики розвитку експорту
Юрій Гусєв
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3737
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 50420
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 39736
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
18405
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 15466
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
13389