Купівля житла за містом: як оминути ризики?
Попит на квартири за містом знову росте. Тому варто знати як оминути ризики які чекають на потенційного інвестора, і заздалегідь убезпечитись від недобросовісних забудовників.
Українці дедалі частіше обирають заміське житло — переважно у багатоповерхових забудовах. Цьому є декілька причин, одна з головних — ціна. Вартість квадратних метрів у передмісті на третину доступніша за аналогічні у спальних районах, наприклад, Києва. Крім того, відносно свіже повітря й відсутність метушні мегаполіса теж схиляють вибір на користь передмістя.
Саме тому, як стверджують профільні фахівці, попит на таке житло з початку 2019 року зріс на 3–5%, а тих, хто купує котеджі або земельні ділянки, стало більше на 5–12%.
Сподіваюсь, кілька юридичних порад стануть у пригоді потенційним покупцям, чи, як їх зараз модно називати, інвесторам. Отож, аби не потрапити на недобросовісних забудовників чи взагалі шахраїв, слід відповісти на низку важливих питань.
А що, власне, купуємо?
Основний ризик інвестування в нове житло — якість. Є поширений міф: якщо з юридичної точки зору все чисто — можна інвестувати. Однак, перш ніж почати вивчати папери, варто перевірити особливості будівництва житла:
– матеріал, із якого зводять стіни;
– підведення комунікацій до будинку;
– спосіб опалення, електро і водопостачання — через міські комунікації / автономні засоби забезпечення;
– якість вікон та гарантії на них;
– наявність паркінгів / підземних паркінгів. Слід усвідомити, що на ділянці площею 6 соток є проблематичним співіснування, наприклад, трьох багатоповерхівок (як щодо комунального та побутового забезпечення, так і як паркування).
– стан здачі обʼєкта в експлуатацію (первинний ремонт тощо);
– наявність транспортної розвʼязки;
– інформація про об’єкти, що існували на ділянці до її забудови — наприклад, завод / кладовище / сміттєзвалище;
– наявність / відсутність обмежень для інвестора щодо зміни (часткової зміни фасаду) — приміром, монтаж кондиціонерів та / або засклення лоджій / балконів.
Це перша й основна порада, про яку необхідно пам’ятати інвестору. Важливості всі ці питання набувають для інвесторів, які збираються придбати нерухомість для себе, а не на перепродаж.
Бурхливий розвиток Києва та передмістя, зростання попиту і пропозиції дає можливість забудовникам грішити і якістю матеріалів, і якістю робіт.
Будинки можуть зводити із будь-чого. Звідси часто і досить помірні ціни. А покупці, які задовольняють потребу у власному житлі, тільки після купівлі квартири починають замислюватися — а що ж саме вони придбали?
Є і перевага інвестування в заміську нерухомість. Зараз біля столиці, та й у самому Києві, ринок досить організований. Відсоток довгобудів чи об’єктів, які не здають в експлуатацію, досить низький. Забудовники здебільшого успішно завершують свої об’єкти. Відтак ризик — у якості квартири чи будинку, що ви бажаєте придбати.
Слід пам’ятати, що під час прийняття обʼєкта покупець підписує документи про огляд та виявлення / відсутність недоліків. Як правило, такі папери підписують пакетом й особливої уваги на них не звертають. Без відповіді на наведені питання підтвердити, що виявлені недоліки не могли бути відомі інвестору, стає досить важко.
Як перевірити забудовника?
Ще одне питання інвестора — чи можна довіряти забудовнику?
Зараз є відкритими офіційні ресурси Мін’юсту, що дають можливість це зробити, не виходячи з дому:
– Державного реєстру підприємств і організацій — https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (за назвою або унікальним ідентифікаційним кодом юридичної / фізичної особи можна перевірити і «чистоту» реєстрації, і статутний капітал компанії). Інформацію можна отримати безкоштовно, потрібен лише доступ до мережі Інтернет;
– Державного реєстру речових прав — https://online.minjust.gov.ua/login. Цей реєстр потребує попередньої реєстрації та електронного цифрового підпису (який можна оформити безкоштовно впродовж трьох хвилин). Вартість доступу становить 23 гривні. Можемо перевірити, чи дійсно продавець є власником обʼєкта, земельної ділянки;
– офіційний інтернет-портал «Судова влада» https://court.gov.ua/fair/. За допомогою цього реєстру можна отримати відомості (за період із 2013 року і донині) про судові процеси, учасниками яких можуть бути покупці / продавці / посередники — як юридичні, так й фізичні особи.
Мірою відповідальності учасників такої юридичної особи, як товариство з обмеженою відповідальністю, є статутний капітал.
Якщо ви купуєте квартиру за 3 мільйони гривень, а капітал ТОВ - продавця становить тисячу гривень, та ще й представлений кількома фізичними особами, то повернути вкладені кошти (навіть після звернення до суду) фактично неможливо.
Аби не натрапити на шарлатанів, варто їх перевірити і на тих ресурсах, що становлять централізований аналіз забудовників.
Фахівці в галузі права й експерти з нерухомості дають свої характеристики забудовникам.
Чим може обернутися заниження оціночної вартості житла?
Хотіла б наголосити на ще одному важливому нюансі інвестування. Він пов’язаний із заниженням ринкової вартості нерухомості. А цим на ринку нового житла грішать системно. Причина банальна — це хоч і не набагато, але зменшує вартість оформлення квартири. На це з радістю йдуть покупці, економлячи кошти.
Проте змоделюйте ситуацію, коли, скажімо, ви виявили прихований недолік квартири і хочете ініціювати спір про повернення суми, за яку її придбали, або домогтися виплати компенсації. Коли такий спір виникає, отримати назад ви зможете не те, що принесли у валізі (тобто реальну вартість квартири), а те, що зазначене в договорі.
У разі продажу такого житла за значно вищою ціною, ніж ви придбали, з’являється ризик додаткового податкового навантаження. Із кожним роком усе ретельніше відстежуються грошові потоки. Контроль збоку за статками особи і правильністю нарахування та сплати податків дає підстави говорити, що системне заниження ринкової вартості житла — ризик, якого треба уникати. Безпека завтрашнього дня стимулює до прозорості операції з нерухомістю.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13310
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 11976
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5143
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4375
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4029