Ключова різниця між завдатком та авансом
Верховний суд дослідив ключову різницю та правові наслідки між авансом та завдатком
17 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 711/5065/15-ц, провадження № 61-18537св19 (ЄДРСРУ № 97771767) досліджував питання щодо різниці та правових наслідків між авансом та завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов`язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов`язання.
Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов`язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі.
Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
(!!!) Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком.
Враховуючи наведене та положення статті 570 ЦК України сума, яка названа в розписках завдатком, фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених статтею 570 ЦК України, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти.
Верховний суд наголошує, що за своєю правовою природою аванс, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеними Верховним Судом України у постановах: від 25 вересня 2012 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12 та Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року № 461/5297/16-ц (провадження № 61-22017св18).
Таким чином, за змістом статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов`язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.
На відміну від завдатку, аванс це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання.
Законом не передбачено, що якщо аванс згідно з умовами попереднього договору був переданий, а зобов`язання не виконано, тобто основний договір у визначений попереднім договором строк не укладений, то аванс залишається у сторони, яка його отримала. Така умова попереднього договору суперечить вимогам чинного законодавства.
При цьому, у разі отримання авансу кредитор не може бути зобов`язаний до його повернення у подвійному розмірі.
У разі, коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Зазначений правовий висновок сформований Верховним Судом України в постанові від 13 лютого 2013 року у справі №6-176цс12, в постанові від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та в подальшому неодноразово підтримувався Верховним Судом в постановах від 28.08.2019 р. у справі № 128/1885/14-ц, та від 27.11.2019 р. у справі № 520/6286/16-ц.
Стосовно неустойки (штрафу, пені), то вона визначена як правовий наслідок невиконання виключно дійсного зобов`язання, тобто такого, якого сторони дійшли згоди та оформили у відповідності до вимог чинного законодавства.
ВИСНОВОК: Не зважаючи на той факт, що сторони укладають договір завдатку, але дійсного зобов’язання не відбувається (купівля-продаж), то передана сума завжди є авансом, яка підлягає поверненню без застосування штрафних санкцій з кожної із сторін.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 81
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2368
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2134
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1672
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1660
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1283