Критерії оцінювання розумності строку розгляду судової справи

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов'язаних критеріїв: - складність справи;- поведінка заявника;- поведінка судових та інших державних органі

Статтею 6 Конвенції про захистправ і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі правона розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної,адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративнеправопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного СудуУкраїни від 25.01.2006 № 1-5/45 «Щодо перевищення розумних строків розглядусправ» визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, які єспільними для  всіх  категорій  справ  (цивільних, господарських, адміністративних  чи   кримінальних). 

Це  -  складність  справи,поведінка  заявника   та   поведінка  органів   державної   влади (насамперед   суду).   Відповідальність  держави  за  затягування провадження у справі,  якправило,  настає  в  разі  нерегулярного призначення судових засідань,  призначення  судових  засідань  звеликими інтервалами,  затягування при переданні  або пересиланні справи   з  одного  суду  в  інший, невжиття  судом  заходів  для дисциплінування сторін усправі,  свідків,  експертів,  повторного направлення справи  на  додаткове  розслідування чи новий судовий розгляд.

ВАЖИВО: У цивільних, адміністративних ігосподарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенціїрозпочинається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчуєтьсяухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопеллітіпроти Італії" від 23 листопада 1993 року), абовиконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахеласпроти Греції" від 25 березня 1999 року).

У постанові пленумуВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ«Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних,кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014р. за  № 11 передбачено нижчезазначене.

1. Оцінюючи правову тафактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, щоутруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та іншихучасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність;необхідність допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземногоелемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.

ВАЖЛИВО:  судам слід виходити з того, що такаобставина, як розгляд цивільної справи судами різних інстанцій, не може сама пособі свідчити про її складність.

2. Оцінюючи поведінкузаявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу,слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалийрозгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбаченихзаконодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв'язку зі зміноюпозовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженнямухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконанняними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушеннямстроку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судовезасідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строкусудового розгляду.

3. Оцінюючи поведінкуорганів державної влади (насамперед суду), слід враховувати своєчасністьпризначення справи до судового розгляду; проведення судових засідань упризначений час; строки виготовлення суддею мотивованого судового рішення танаправлення його особам, які брали участь у справі; повноту здійснення суддеюконтролю за виконанням працівниками апарату суду своїх службових обов'язків, утому числі щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату тамісце судового засідання; своєчасне виготовлення журналу судового засідання тапротоколу про окремі процесуальні дії; повноту і своєчасність прийняття суддеюзаходів щодо учасників процесу та інших осіб у сфері здійснення правосуддя,направлених на недопущення їх процесуальної недобросовісності і процесуальноїтяганини у справі, зокрема, щодо контролю за строками проведення експертизи;своєчасну видачу виконавчого документа та направлення його до органу,уповноваженого виконати судове рішення.

4. Оцінюючи характерпроцесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предметарозгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, щопотребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язанізі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Відповідно до ст.8Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень тазастосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд  при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободивизнаються    найвищими   цінностями  та   визначають   зміст   і спрямованістьдіяльності держави. застосовує цей принцип  з  урахуванням судовоїпрактики Європейського Суду з прав людини.

Аналіз практикиЄвропейського суду щодо тлумачення положення «розумний строк» свідчить: врішенні у справі «Броуган(Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» він роз'яснив, що строк,який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було бнеприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіхвипадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумностістроку, яка залежить від певних обставин.

У розумінніЄвропейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строкурозумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення.Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою всепровадження [3, 217-219]. Точкою відліку переважно є момент звернення донаціонального суду з позовом, хоча цей момент може настати і раніше, наприклад,якщо судовому розгляду має передувати попередній обов'язковий розгляд справиадміністративним (виконавчим) органом (рішення у справі «Еркнер іГофауер проти Австрії»).

Для встановленнярозумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органахЄвропейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов'язаних критеріїв: -складність справи;- поведінка заявника;- поведінка судових та інших державнихорганів; - важливість предмету розгляду для заявника.

ВАЖЛИВО: Довга тривалість розгляду справи може бутивизнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і зправового боку.

Разом з цим відповіднодо статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бутипритягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарногопровадження зокрема за таких підстав: невжиття суддею заходів щодо розглядузаяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Необхідно вказати, щовідповідно до інформації наявної на Інтернет – ресурсі Вищої кваліфікаційноїкомісії суддів України - найпоширенішою підставоюдисциплінарної відповідальності судді єпорушення процесуальних строків розгляду справ...

… однак судді (зокремасудів першої інстанції), враховуючи пасивну поведінку учасників процесу, ігнорують вказані вимоги та, нажаль, продовжують розглядати судові справиіз значним порушенням процесуальних строків, що в правовій і демократичній державіє неприпустимим.