Звернення стягнення на предмет іпотеки в межах Закону № 1304-VII
Чи дозволяє Закон № 1304-VII примусове звернення стягнення на предмет іпотеки? Що означає мораторій на примусове звернення стягнення на предмет іпотеки? Які сукупні ознаки повинен мати боржник, щоб попасти під дію мораторію?
Перед усім необхідновраховувати правову позицію Верховного суду України від 30 березня 2016 р. усправі № 6-1851цс15, яка передбачає, що відповідно до частини третьої статті 33Закону України “Про іпотеку” зверненнястягнення на предмет іпотеки здійснюється:
- напідставі рішення суду;
- виконавчогонапису нотаріуса;
- згідноз договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із частиноютретьою статті 36 Закону України “Про іпотеку” договір про задоволення вимогіпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, якеприрівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачатипередачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахуноквиконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 ЗаконуУкраїни “Про іпотеку”.
Порядок реалізаціїпредмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якоюпередбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення напредмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізаціїпредмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедурипродажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Можливість виникненняправа власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших незаборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
Стаття 392 ЦКУкраїни, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, апідтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законнихпідставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорюєнаявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа,який посвідчує його право власності.
Таким чином ВСУзазначив, що судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосібврегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачііпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконаннязабезпечених іпотекою зобов’язань, а також здійснення виконавчого написунотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власностііпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.
Надалі, Верховний судУкраїни вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судомкасаційної інстанції норм матеріального права у справах щодо звернення стягненняна предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедуривиконавчого провадження, при розгляді справи № 6-969цс16 своєю постановою від06 липня 2016 р. зробив наступний висновок.
Відповіднодостатті 1054 Цивільного кодексуУкраїни (далі – ЦК України)закредитнимдоговоромбанкабоіншафінансоваустанова (кредитодавець) зобов’язуєтьсянадатигрошовікошти (кредит) позичальниковіурозмірітанаумовах, встановленихдоговором, апозичальникзобов’язуєтьсяповернутикредиттасплатитипроценти.
Згіднозістаттею 526 ЦКУкраїнизобов’язаннямаєвиконуватисяналежнимчиномвідповіднодоумовдоговорутавимогцьогоКодексу, іншихактівцивільногозаконодавства.
Частинамипершоютатретьоюстатті 33 ЗаконуУкраїни «Проіпотеку» передбаченоправоіпотекодержателязадовольнитисвоївимогизаосновнимзобов’язаннямшляхомзверненнястягненнянапредметіпотекиуразіневиконанняабоненалежноговиконанняборжникомосновногозобов’язання.
Однак, 7 червня 2014 рокунабувчинностіЗакон№1304-VII, згіднозпунктом1 якогонеможебутипримусовостягнуте (відчуженебеззгодивласника) нерухомежитловемайно, якевважаєтьсяпредметомзаставизгідноізстаттею 4 ЗаконуУкраїни «Прозаставу» та/абопредметоміпотекизгідноізстаттею5 ЗаконуУкраїни «Проіпотеку», якщо:
- такемайновиступаєякзабезпеченнязобов’язаньгромадянинаУкраїни (позичальникаабомайновогопоручителя) заспоживчимикредитами, наданимийомукредитнимиустановами– резидентамиУкраїнивіноземнійвалюті;
- такенерухомежитловемайновикористовуєтьсяякмісцепостійногопроживанняпозичальника/майновогопоручителяабоєоб’єктомнезавершеногобудівництванерухомогожитловогомайна, якеперебуваєвіпотеці, заумови,щоупозичальникаабомайновогопоручителяувласностінезнаходитьсяіншенерухомежитловемайно;
- загальнаплощатакогонерухомогожитловогомайна (об’єктанезавершеногобудівництванерухомогожитловогомайна) неперевищує 140 кв. метрівдляквартирита250 кв. метрівдляжитловогобудинку.
Поняття«мораторій»уцивільномузаконодавствівизначаєтьсяяквідстроченнявиконаннязобов’язання (пункт 2 частинипершоїстатті 263 ЦКУкраїни), щоповноюміроювідповідаєзначеннюцьогослова, поданомувтлумачномусловникуукраїнськоїмови.
Отже,мораторійєвідстроченнямвиконаннязобов’язання,анезвільненнямвідйоговиконання.ВідтакустановленийЗаконом№ 1304-VII мораторійнастягненнямайна, наданогоякзабезпеченнякредитіввіноземнійвалюті, непередбачаєвтратикредиторомправаназверненнястягненнянапредметіпотеки (застави) увипадкуневиконанняборжникомзобов’язаньзадоговором, алишетимчасовозабороняєйого примусовостягувати (відчужуватибеззгодивласника).
Крімтого, згіднозпунктом 4 Закону№ 1304-VII протягомдіїцьогоЗаконуіншізакониУкраїнизпитаньмайновогозабезпеченнякредитівдіютьзурахуваннямйогонорм.
Висновок Верховного суду однозначний: Закону № 1304-VII незупиняєдіїрештинормативно-правовихактів, щорегулюютьзабезпеченнязобов’язань, тойнеможебутимотивомдлявідмовивпозові,аєправовоюпідставою, щоне дає змоги органаміпосадовим особам, якіздійснюютьпримусовевиконаннярішеньпрозверненнястягненнянапредметіпотекитапровадятьконкретнівиконавчідії, вживати заходи, спрямованінапримусовевиконаннятакихрішеньстосовноокремоїкатегоріїборжниківчиіпотекодавців, якіпідпадаютьпіддіюположеньцього Закону наперіодйого чинності.
Самедоцьогозводятьсявисновки, викладені в судових рішеннях у справах№6-35023св15, № 6-482цс15.
Таким чином, зурахуванням зазначеного вище вбачається, що норми Закону № 1304-VII непередбачають підстав для відмови в захисті порушених, невизнаних абооспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів, алеРішенняж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону №1304-VII не підлягає виконанню.
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 89865
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 11359
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 10019
-
В Україні випробували FPV-дрони на оптоволокні з дальністю понад 20 км – фото
Бізнес 6312
-
Зернова асоціація попередила про ризик "технічної зупинки" агроекспорту з України
Бізнес 6251