Податкові пільги. Вигода, яка може обернутися пасткою.
З прийняттям Закону "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", при встановленні податкових пільг слід брати до уваги їх вплив на конкуренцію. Які можуть бути наслідки нехтування цим правилом?
В Україні триває розгортання системи моніторингу та контролю державної допомоги, яку держава надає суб’єктам господарювання.
Зазначена система розглядає податкові пільги як одну з форм надання державної підтримки бізнесу. Про це вже говорилося у блозі.
Не слід помилятися, вважаючи, що до прийняття у 2014 році Верховною Радою України Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі - Закон) органи влади не здійснювали підтримки окремих підприємств та цілих секторів економіки. Підтримка надавалася, і продовжує надаватися, однак, здебільшого – підприємствам державного сектору економіки. Говорити про якісний облік, прозорість та оцінку ефективності державної допомоги, яка надавалася до набрання чинності Законом, на жаль, не доводиться.
Беручи до уваги зобов’язання України, взяті в межах інтеграції до Європейського Союзу, вся державна допомога, яка надається в Україні, в тому числі, у формі податкових пільг, має бути приведена у відповідність до європейських стандартів у строк до 2022 року.
До цього дедлайну кожен захід, кожна програма державної допомоги будуть переглянуті АМКУ на предмет їх сумісності з конкуренцією. Вся державна допомога, яка надмірно обмежує конкуренцію, буде припинена.
Поки що в Уповноважений орган з питань державної допомоги, яким згідно з Законом є Антимонопольний комітет України, практично не приймає рішень про недопустимість державної допомоги. Однак це не зменшує ризиків отримати серйозні наслідки нехтування правилами надання державної допомоги.
У цьому можна пересвідчитися, ознайомившись з деякими рішеннями з аналогічних питань, які прийняті нашими європейськими візаві.
Так, за результатами дослідження Європейської Комісії (ЄК), у 2015-2018 рр були прийняті рішення, якими визнано факти надмірності, вибірковості та невиправданості податкових пільг, які вибірково надавалися для низки компаній. За наслідками цих рішень:
- Fiat та Starbucks сплатили 23,1 та 25,7 млн євро недосплачених податків відповідно Люксембургу та Нідерландам;
- 35 міжнародних компаній додатково сплатили близько 900 млн євро податків у Бельгії;
- Apple відшкодувала на користь Ірландії 14,3 млрд. євро податків;
- Amazon відшкодував Люксембургу 282,7 млн євро;
- Engie здійснює повернення невиправданих податкових пільг Люксембургу в обсязі близько 120 мільйонів євро.
І це ще не все. Нещодавно, у вересні 2018 року, Європейська Комісія завершила розгляд справи щодо застосування Люксембургом особливої схеми оподаткування до компанії McDonald's Europe Franchising.
На відміну від згаданих вище рішень ЄК, у справі щодо McDonald's Комісії не вдалося довести факт надання суб’єкту господарювання незаконної державної допомоги у вигляді невиправданих податкових пільг. Все ж таки, в наслідок розгляду цієї справи, Договір про уникнення подвійного оподаткування, укладений між Люксембургом та США більше не даватиме можливості повного уникнення оподаткування доходів компанії McDonald's, та як наслідок – отримувати через це переваги порівняно з конкурентами.
Що ж стосується України, то за даними Державної фіскальної служби України, станом на 01.01.2017 чинними є міжнародні договори та конвенції про уникнення подвійного оподаткування України з 74 країнами (в тому числі, з Люксембургом).
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій Державної фіскальної служби містить інформацію щодо принаймні тисячі діючих індивідуальних податкових консультацій, виданих лише протягом двох останніх років. При чому, 233 з них – стосуються оподаткування доходів нерезидентів.
Тим часом, у Річному звіті про надання державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні за 2017 рік, Комітет відзначає неповноту наданої надавачами державної допомоги інформації щодо наданої у 2017 році державної підтримки у формі фіскальних заходів. Так, у Звіті зафіксовано лише 294,36 млн грн такої державної підтримки, тоді як реальні її обсяги у декілька разів більші.
Так, за даними ДФС, станом на 01.01.2018 загальна сума податкових пільг становила близько 26,1 млрд грн. З них пільги за податком на прибуток підприємств склали близько 1,4 млрд грн.
Те, що АМКУ вже звернув свою увагу на питання податкових пільг, вже є «першим дзвіночком». Попри сьогоднішню завантаженість Комітету та повільність у прийнятті рішень, що стосуються державної допомоги, у майбутньому тема надання державної підтримки у формі фіскальних заходів неодмінно стане предметом прискіпливої уваги з боку АМКУ. Адже останній у своєму арсеналі має повноваження здійснювати контроль за держдопомогою з ретроспективою у 10 років.
Нагадаю, що на відміну від класичного конкурентного права, у випадку з державною допомогою Комітет не має повноважень накладати штрафні санкції, однак тут – дещо цікавіше. АМКУ має право вимагати повернення усього обсягу державної допомоги, визнаної ним не сумісною з конкуренцією. У даному випадку йдеться можливе повернення підприємствами до бюджету усього обсягу, коштів, на який було зменшено податкові зобов’язання.
Висновок: претендуючи на отримання податкової пільги, слід переконатися у її відповідності конкурентному законодавству.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 652
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 218
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22367
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 21215
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7655
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6140
-
"Відстрочка до кінця мобілізації". В Резерв+ стався технічний збій
Бізнес 5143