Фіксація збитків від бойових дій
На жаль, повномасштабні бойові дії на території нашої держави продовжуються.
Кожного дня російська агресія приносить людські жертви, руйнування об’єктів цивільної інфраструктури, пошкодження та знищення приватного майна громадян.
Разом з тим, принцип невідворотності покарання повинен обов’язково спрацювати, за усі вчинені воєнні злочини винні особи мають понести покарання. Звичайно, втрачені життя та повноцінне здоров’я покалічених людей вже не повернути, однак заподіяні збитки майнового характеру рано чи пізно підлягатимуть відшкодуванню.
З цією метою випадки знищення та руйнування майна внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, мають в обов’язковому порядку належним чином фіксуватись та документуватись.
Майже на самому початку повномасштабного вторгнення постановою Кабінету Міністрів України № 380 від 26.03.2022 затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно (далі – Порядок), який запроваджено для збору та обліку інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно громадян з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав осіб.
Порядок передбачає подання інформації про пошкоджене та знищене майно самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи засобами Порталу Дія або з використанням мобільного додатка Дія, а також через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
Крім того, 22.05.2023 набрав чинності Закон України № 2923-ІХ (далі – Закон), який, окрім визначення правових і організаційних засад надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, запровадив створення та ведення відповідного Державного реєстру, призначеного для збирання накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про пошкоджене та знищене рухоме та нерухоме майно (далі – Реєстр).
До Реєстру вноситься інформація про знищені (не підлягають відновленню) та пошкоджені (підлягають відновленню) об’єкти: квартири, інші житлові приміщення, будинки, об’єкти будівництва та їх складові частини. Види рухомого майна Закон не конкретизує.
У інформаційному повідомленні потрібно вказати свої дані: ПІБ та номер РНОКПП для фізичних осіб, найменування та код ЄДРПОУ для юридичних осіб; контактні дані (номер телефону, адресу електронної пошти), а також відомості про нерухоме майно.
У повідомленні про нерухоме майно зазначається його тип, опис або назва, загальна площа, адреса та геопросторові координати, посилання на дозвільний документ для об’єкта незавершеного будівництва, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності); інформація про віднесення до культурної спадщини, форма власності та стан пошкодженого майна (пошкоджене частково, придатне до експлуатації, непридатне до експлуатації, знищене повністю).
Якщо мова йде про об’єкт житлового фонду, також зазначається інформація про кількість осіб, які проживали у ньому.
Окремим блоком зазначаються відомості про пошкодження нерухомого майна: дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).
Як правило, за фактом події, внаслідок якої від ворожих ударів здійснюється знищення або пошкодження майна, правоохоронці самостійно розпочинають досудове розслідування за статтею 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаї війни та збирають докази в рамках кримінального провадження. Якщо з якоїсь причини цього не трапилось, власнику майна потрібно самостійно звернутись з відповідною заявою до слідчих підрозділів СБУ або до органів прокуратури.
Які дії можливо провести самостійно для фіксації збитків?
По-перше, зібрати максимально повний пакет документів на підтвердження права власності на знищений або пошкоджений об’єкт (договори купівлі-продажу, дарування тощо).
По-друге, зібрати відомості щодо технічних характеристик об’єкта (технічна документація, креслення, схеми, фотознімки та відеозаписи до події тощо).
По-третє, зібрати документальне підтвердження вартості зруйнованого або пошкодженого майна (звіти про оцінку, платіжні документи, інша первинна бухгалтерська документація, квитанції про придбання товарів тощо).
По-четверте, зібрати інформацію про подію: з цією метою можливо зберегти на електронних або друкованих носіях повідомлення з відкритих джерел, скласти перелік та надати слідчому інформацію про можливих очевидців та свідків події з метою їх подальшого допиту.
Категорично не раджу до приїзду спеціалістів (слідчих, працівників рятувальних служб) самостійно заходити на об’єкт з метою проведення там відео та фотозйомки. Крім безпосередньої небезпеки життю та здоров’ю, є можливість порушення обстановки, огляд місця події повинні проводити виключно уповноважені слідчі підрозділи.
Розмір збитків в подальшому буде встановлено в рамках відповідного кримінального провадження за результатами призначення та проведення товарознавчої експертизи.
У розглянутому питанні фіксації збитків також важливим моментом є доведення факту знищення або пошкодження саме внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а не від будь-яких інших сторонніх чинників, не пов’язаних з військовими діями.
Звичайно, на даний час механізм відшкодування заподіяних внаслідок війни збитків до кінця не пропрацьований, для цього є об’єктивні причини, однак заходи щодо фіксації збитків потрібно вживати вичерпні, щоб у потрібний момент мати юридичні підстави для отримання компенсації в повному обсязі.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 427
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 418
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 86
- Реформа "турботи" 82
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 16438
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 10776
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
9658
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 9639
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 9175