Які реформи давно чекали втілення і які з них вдасться втілити?
Які найактуальніші реформи нині на порядку денному і як їх втілити?
Практично в будь-якій країні зміна влади завжди тісно пов’язана зі зміною вектору розвитку. Кожен президент, парламент і уряд намагаються привнести до своєї країни свій експертний досвід.
І з огляду на перші заяви Президента України Володимира Зеленського, чи не вперше за всю історію незалежності в Україні відбувається не кардинальна зміна орієнтирів, а поглиблення в ті, щодо яких вже існують напрацювання. Це надихає: зараз є шанс не починати з чистої сторінки, як раніше, а посилювати успішні починання.
Команда підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (Reform Support Team, RST) не просто готова до роботи в усіх пріоритетних напрямах, а й працювала в більшості з них попередні два роки.
Тож, до яких змін готуватися всій країні, а головне, яких ресурсів ці зміни потребують?
Приватизація державних підприємств та оренда майна
Серед чітких сигналів Президента України - передача до Фонду державного майна для малої приватизації 500 підприємств. Передати такі об’єкти міністерства мають вже до 1 грудня 2019 року. Крім того, готується список підприємств та вибір радників і для перезавантаження великої приватизації (перший конкурс з неї має відбутися до 1.04.2020).
Критики реформи часто не беруть до уваги, що тим не менш залишаться підприємства, які не підлягатимуть приватизації. Суттєва різниця в тому, що цей перелік буде мінімізовано — стратегічні об’єкти, як і раніше залишаться в полі державного регулювання.
Частину майна, яке не підлягатиме приватизації, можна буде орендувати. Сьогодні понад 5 млн м2 державного майна вже здаються в оренду. В перспективі ж, цей обсяг може бути збільшений до майже 31 млн м2. Однак за умови реформи даного напряму.
Серед головних цілей: зниження корупційних ризиків, покращений механізм оренди через спеціалізовані майданчики, створення ефективних державних рішень.
Повернемось до технічних засобів —і знов згадаємо про ProZorro.Продажі. Платформа має аналогічний продажам об’єктів малої приватизації напрям оренди майна. І з огляду на запропоновані зміни в проекті нової редакції Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, саме тут, на ProZorro.Продажі, будуть розміщуватися всі доступні лоти. Процедуру передачі в оренду державного або комунального майна зможе ініціювати як орган управління такого майна, так і сам підприємець, який прагне орендувати об’єкт.
Процедура максимально автоматизована — від подання заяви на оренду і до підписання договору оренди кожен крок відбувається онлайн. В разі ж відмови органу управління передавати об’єкт в оренду має бути надана всебічна вмотивована аргументація (теж розміщена в загальному доступі). Найімовірніше, що автоматизація процесів зможе полегшити всю процедуру і відповідно збільшити доходи від здачі майна в оренду та кількість орендованих об’єктів.
До речі, цікаво, має бути прийнятий парламентом законопроект “Про концесії”. Не напряму, але тісно він пов’язаний саме зі своєрідною орендою держмайна — механізмом державно-приватного партнерства. Це ще один пріоритетний напрям роботи і нового Уряду, і Президента — доведення такого механізму до чітко регульованої діяльності.
Щодо цього маємо чимало напрацювань - від нещодавно створеної Агенції з питань ДПП до пілотних проектів.
Тож, чи реальні реформи, які стосуються держмайна? Так.
Покращення бізнес-клімату
В 2017 році частка малого та середнього бізнесу складала 59.8% у виробленій доданій вартості всієї України. Зверніть увагу: частка безпосередньо від малого бізнесу - це всього 18,6% Водночас, в Європі цей показник складає більше 40%. Цифри говорять за себе, визначаючи вектор розвитку.
Міжнародний досвід демонструє, що хвилі розвитку малого бізнесу стають піковими, коли він:
- отримує доступ до дешевих кредитів
- має спрощену систему ведення своєї справи
- має доступ до “альтернативних” інвестицій.
Робота над формуванням позитивного бізнес-клімату в Україні багаторівнева. Від заохочення реєстрації своїх стартапів саме в Україні, а не зовні, до створення сучасних принципів розвитку підприємництва.
Це і є одним з пріоритетних напрямів роботи Reform Support Team Мінекономіки. Крім того, наразі триває процес підготовки законодавчої бази для запуску краудфандингу, механізму, який в інших країнах дозволяє відбуватися ряду неймовірних інноваційних проектів.
Чи вдасться реформами покращити бізнес-клімат в Україні? Так, без сумнівів.
Земельна реформа через зняття мораторію
Роками Україна чекала на масштабну земельну реформу. За прогнозами Всесвітнього банку, цей крок принесе Україні додаткові 1,6% зростання ВВП.
Безумовно, це не єдиний аргумент “за”.
Та, привчені радянськими конотаціями до “державне — добре, приватне — погане”, зараз частина суспільства в легкому шоці від того, що вже з 1 жовтня мораторій на продаж землі може бути знято. Хтось навіть називає цей процес “відчуженням”. Втім, це підсвідоме чи зумисне маніпулювання — ідея саме в розвитку ринком на користь аграрного сектору, а не в простому продажі.
Звісно, ключове значення матимуть законодавчі зміни, які потребуються для зняття такого мораторію. Однак не менше значення має і власне те, як ця реформа буде втілена. Наприклад, наповнення бази кадастру інформацією про земельні ділянки, а також механізм їх продажу.
З високою вірогідністю такі ділянки можуть продавати через систему ProZorro.Продажі, один з найяскравіших, за визнаннями вітчизняних та закордонних стейкхолдерів, проект, у запуску якого брала участь і Команда підтримки реформ Мінекономіки.
Тож, чи реальна і ця реформа? Безумовно. Для її втілення вже існують технічні інструменти. Нині ж справа — за відповідними змінами у законах.
Як висновок: Навіть найамбітніші цілі реально досягти, доклавши зусиль. Ще кілька років тому такі проекти, як ProZorro, ProZvit, ProAid здавались практично недосяжними. Вони існували лише в бурхливій уяві реформаторів. Але зрештою, відбулися і успішно функціонують.
Тому зараз основна мета і RST — направити в потрібну течію всі абміції і експертність. І працювати.
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева вчора о 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов вчора о 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов вчора о 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник вчора о 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Звільнення від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та 3 % річних Євген Морозов 19.12.2024 09:34
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 18.12.2024 16:34
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1240
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1155
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 560
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 395
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 226
-
Трамп обвалив акції своєї медіагрупи. Віддав частку Trump Media у спеціальний траст
Бізнес 9928
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 9418
-
Попит на природний газ для експорту ЗПГ із США вперше за вісім років зменшився: причини
Бізнес 6816
-
Сільпо втратило склад і товари на 400 млн грн через нічну атаку "шахедів"
Бізнес 5189
-
Податковий режим заважає розвитку третині бізнесу в Україні — опитування ЄБА
Фінанси 4527