Емодзі як докази в судовій практиці

Варто бути обережнішими з цими маленькими значками, які ми додаємо до повідомлень у наших месенджерах. В юридично значущому спілкуванні вони можуть бути використані у суді проти вас.

Та перед цим згадаємо як почалось визнання емодзі судами. А відбулось це фактично 2023 року з рішення суду в Канаді, який стягнув 82К$ штрафу з фермера за невиконання ним зобов’язання по контракту з поставки льону. Як пише CBC News, у рішенні сказано, що покупець надіслав текст, що компанія хоче придбати 86 тонн льону за 17 доларів за бушель, який буде доставлений восени. Пізніше покупець поговорив з фермером Крісом Ахтером по телефону і надіслав у месенджер фотографію контракту, додавши: "Будь ласка, підтвердіть контракт на льон". Ахтер надіслав у відповідь  Та коли настав термін, льон не був доставлений, і ціни на урожай зросли.

Хоча фермері і стверджував, що смайлик означав лише підтвердження отримання контракту, суд визнав, що «палець вгору» є нетрадиційним засобом "підпису" документа. «Суд не може (і не повинен) намагатися зупинити хвилю технологій та загального використання - це, здається, нова реальність у канадському суспільстві, і суди повинні бути готові відповісти на нові виклики, які можуть виникнути внаслідок використання емодзі тощо», - зазначив суддя.

Наступним того ж року став один з латвійських судів, визнавши лайк працівника на повідомлення у Slack як згоду прийти в конкретний день до офісу. У відповідний день в офіс він не прибув, за що був звільнений. У рішенні за скаргою працівника на незаконне звільнення, зазначає відання Delfi, суд послався, зокрема, на Кембриджський словник, який тлумачить емодзі як «схвалення чогось», і працівник не міг не знати про таке значення емодзі.

І нарешті про Феррарі. Ще далі у трактуванні юридичного значення емодзі пішов Вищий земельний суд Мюнхена, переглянувши в листопаді цього року справу за позовом покупця автомобіля Ferrari Stradale щодо прострочення поставки дилером. Попри наявність письмового договору і узгодження внесення змін до нього лише у письмовій формі, суд прийняв як доказ наступну переписку у WhatsApp:

• «Доброго дня, пане А...,SF 90 Stradale, на жаль, переноситься на першу половину 2022 року. Ми не могли цього передбачити і не можемо на це вплинути. Принаймні, він буде там протягом наступного сезону. З найкращими побажаннями, ... P»
• «Ups »

Відповідаючи на питання, чи можна вважати емодзі «гримаса» заявою про згоду на продовження строків поставки, суд висновує:

• Думка про те, що месенджери переважно використовуються лише для швидкого обміну суто приватними повідомленнями, а не для здійснення юридичних заяв, і що на перший план виходить емоційність приватних повідомлень, а не обдумана дія з відповідними правовими наслідками видається застарілою з огляду на нинішнє широке використання цієї форми електронного зв'язку в правових та ділових операціях, і спростовується справою, про яку йде мова, і яка розглядається.
  
  
• Заяви про наміри можуть бути зроблені як прямо - усно або письмово, так і опосередковано - тобто шляхом відповідної поведінки. Повідомлення, надіслані через месенджери, є електронними заявами про наміри. Електронні декларації також є справжніми заявами про наміри. На них поширюються загальні правила доктрини юридичних правочинів.
  
  
• Як знаки, емодзі мають можливі інтерпретації, які необхідно брати до уваги, однак роль відіграють лише ті, які одержувач був здатний зрозуміти. Обставини, які не були ні відомі, ні усвідомлені одержувачем декларації, не беруться до уваги. Такі фактори, як національність і рідна мова, культурне походження, а також вік, стать або структура особистості, можуть впливати як на використання, так і на розуміння смайликів, з особливо чіткими відмінностями між віковими групами.
  
  
• Таким чином, емодзі несуть у собі ризик непорозумінь і неправильних висновків, оскільки конкретні символи, що використовуються, можуть ґрунтуватися на специфічному «соціолекті емодзі», який існує лише в межах певної групи.

Підсумовуючи ж суд вказує: «Не подано жодних доказів того, що сторони спору - індивідуально або через приналежність до певної соціальної групи - вкладали в це слово інше значення, і це не є очевидним. Крім того, необхідно враховувати конкретний контекст, в якому було використано емодзі. Вираз «Ups», використаний позивачем поруч з ним, в кращому випадку можна трактувати як вигук здивування або подиву, і жодним чином не асоціюється з висловленням схвалення.»

Наостанок поглянемо на український досвід. Я не знайшов рішень з оцінкою саме емодзі, як способу волевиявлення особи, та є цікаве рішення Господарського суду Києва (справа 910/6284/22), де суд аналізує відмітку у Viber,  - те саме сердечко біля повідомлень:

«Приймаючи до уваги загальноприйняті у соціумі звичаї спілкування у месенджерах, суд приходить до висновку, що проставлення ОСОБА_2 відміток "вподобання" на повідомленнях ОСОБА_1 про звільнення квартири, пошкодження вікон у квартирі та знаходження ключів від квартири у нього в м. Умань, свідчить про схвалення таких дій ОСОБА_1 та про відсутність у нього заперечень з приводу цього».

Достатньо прогресивний підхід, на моє переконання. Сподіваємось, з часом почуємо і думки Верховного Суду.

Отже, важко не погодитися, що можливість визнання дій у месенджерах юридичною заявою відповідає контексту суспільних відносин, адже спілкування в месенджерах давно стало для багатьох основним комунікаційним каналом. Як для особистих, так і бізнесових питань. І звучання судової практики в тон з розвитком суспільства вочевидь є показником вірної траєкторії її розвитку