Засоби захисту інтелектуальної власності в компаніях
Актуальність теми обумовлена тим, що, незважаючи від напрямку компанії, засоби захисту інтелектуальної власності відіграють значну роль. Багато компаній не використовують засоби захисту інтелектуальної власності, через це вартість компанії та зацікавленіст
Актуальність теми обумовлена тим, що, незважаючи від напрямку компанії, засоби захисту інтелектуальної власності відіграють значну роль. Багато компаній не використовують засоби захисту інтелектуальної власності, через це вартість компанії та зацікавленість з боку інвесторів знижується.
На ранніх стадіях створення компанії, засновники мають велику кількість роботи: набір команди, залучення інвестицій та розробка продуктів, пошук ключових партнерів, маркетингові плани та інше, тобто не достатньо приділяють уваги, захисту інтелектуальної власності, що в майбутньому може призвести до втрати активів.
Один з найпростіших кроків – зобов’язати всіх засновників, співробітників та третіх осіб укласти угоду про цесію прав інтелектуальної власності та угоду про нерозголошення комерційної таємниці. Зазвичай вони прості, лаконічні та містять стандартні умови. Таким чином, більшість сторін цілком розуміють такі домовленості, тому вони не повинні призвести до суттєвих затримок. Але, незважаючи на простоту їх використання та загальнодоступність, багато компаній не укладають такі угоди, нерідко через недостатню правову освіченість. Це може спричинити відсутність у компанії права володіння, права виключного володіння або відсутність прав на інтелектуальну власність, необхідних для забезпечення захисту активів. В окремих випадках, такі упущення можуть навіть загрожувати поточній діяльності компанії. Такими угодами слід передбачити, що всі результати інтелектуальної власності, які особа створила або може створити у зв’язку з діяльністю компанії, та/або тими, що випливають з конфіденційної інформації компанії, повинні бути власністю останньої. Однак, у США деякі штати (у тому числі Каліфорнія) обмежують обсяг робіт, які можуть бути присвоєні працівником. Тому, тут слід долучати юриста для того, щоб переконатися, що домовленості відповідають чинному законодавству про інтелектуальну власність.
Компанії, також, повинні передбачити стандартні угоди про нерозголошення, що стосуватимуться всіх сторін, що можуть мати доступ до будь-якої конфіденційної або службової інформації, у тому числі усіх засновників та працівників. Угодами про нерозголошення або угоди про конфіденційність окреслюють обсяг інформації, що захищається, визначаючи як, ким та на яких умовах вона може бути розповсюджена. Таким чином, така угода допоможе захистити корпоративні секрети від випадкового витоку інформації.
Не варто забудовати про те, що кожна компанія повинна визначити, коли і за яких умов вона повинна подавати заявки на патенти і товарні знаки. Проте, подача заявок вимагає аналізу видів інтелектуальної власності, які компанія може створити та яка частина з них потенційно може бути зареєстрована, і чи буде вигідно проводити таку реєстрацію в кожному випадку. Так як процес реєстрації може бути дорогим, компанії іноді відкладають його доки бюджет це не дозволить.
Компаніям також рекомендується реєструвати доменні імена, назви акаунтів та корпоративні імена. Такі додаткові кроки зміцнять бренд, дозволять ефективно його контролювати та здійснювати моніторинг, допоможуть охопити більш широку аудиторію. Також, перед вибором корпоративного імені та домену слід переконатися, що відповідні веб-адреси та імена акаунтів є вільними. Окрім забезпечення безпеки володіння інтелектуальної власності через вищезгадані угоди та реєстрацію, компанії повинні дбати про безпеку IT- систем:
- використовувати безпечні та добре зашифровані системи зберігання даних, адреси електронної пошти та сервіси передачі файлів;
- використовувати надійні паролі для комп’ютерів на інших електронних приладів;
- захищати паролями флеш-носії та інші портативні пристрої, які використовуються персоналом;
- прийняти і дотримуватися простих правил зберігання та знищення документів.
Вище запропоновані заходи знизять ризик хакерського нападу в мережі інтернет.
Названі пропозиції не матимуть очікуваного ефекту, якщо керівництво та працівники компанії несерйозно ставитимуться до їх реалізації. Ухвалення простих, але важливих корпоративних правил, поширення їх усередині компанії, послідовне їх дотримання та, особливо, навчання персоналу закцентує увагу на аспектах, згаданих вище. Регулярне проведення навчань допоможе швидше адаптувати персонал до корпоративної культури.
Тобто, виходячи з вище зазначеного, варто зробити висновки:
- при підписані угоди про цесію компанія повинна заборонити розголошення будь-яких даних, які безпосередньо стосуються компанії та об’єктів інтелектуальної власності, заборонити відступ права вимоги третім особам, передбачити відповідальність в тій мірі, яку може понести компанія при порушення умов договору;
- при підписані угоди про нерозголошення комерційної таємниці визначити, яка саме інформація є секретною та відповідальність сторін за розголошення такої інформації;
- реєстрації патентів, торгових марок, доменних імен і т.д., закріпить право компанії на їх власний бренд, а у разі незаконного використання об’єктів інтелектуальної власності дозволить стягнути збитки чи компенсацію з порушника;
- використання надійних паролів, електронних носіїв та дотримання простих правил збереже цілісність Вашої компанії.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1144
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 184
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 140
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 137
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 9147
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8832
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6623
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 5114
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3943