Уряд та Нацбанк не розуміють, як забезпечити зростання економіки
Економічна політика.
Прочитав інтерв'ю з міністром економіки Ігорем Петрашко на “РБК-Україна”.
Інтерв'ю цікаве. З багатьма тезами погоджуюсь. Але у той же час є те, що викликає привід для дискусії.
Я критично ставлюся до програми "велике будівництво". Це лише породжує стрімке збільшення державних боргів, при мінімальній корисності.
Вже пояснював це у статті “Президент державних боргів”, тому не повторюватимуся.
Значно ефективніше було би за допомогою дешевого довгострокового кредитування реалізовувати програму капремонту та енергозбереження житлового сектору. Щорічне цільове рефінансування на кредитування 50-70 млрд грн на заходи капремонту та енергозбереження житлового сектору давати незрівнянно більший економічний ефект. Це не збільшуватиме державні борги, має механізм повернення виданих кредитів ОСББ та домогосподарствам, підвищує енергоефективність житлового сектору.
До того ж, це створює платоспроможний попит на товари та послуги для тисяч малих та середніх підприємств. Що є однією з ключових передумов для відновлення банками кредитування. На сьогодні у банків надзвичайно мало позичальників, які мають зростаючий попит на їх продукцію та послуги. І саме це не дозволяє кардинально збільшувати обсяги кредитування.
Також є питання щодо розмов про компенсатори при введенні податку на виведений капітал. По-перше, потрібно зменшувати, а не нарощувати фіскальний відсоток ВВП.
Скорочуйте державні видатки, панове урядовці!
Замахнуся на святе. У тому числі потрібно скорочувати витрати в частині програми “велике будівництво”.
Крім того щодо скорочення видатків. Я не дочекався за часів урядів Яценюка, Гройсмана та Гончарука впровадження єдиного державного реєстру отримувачів соціальних трансфертів. Вкрай непрозора система надання різноманітних форм соціальної допомоги формує фантастичні зловживання в цій сфері. Впровадження цього реєстру може виявити десятки, якщо не сотні тисяч випадків надання соціальної допомоги “мертвим душам” та тим, хто на неї не повинен мати право.
Крім того, необхідно повернутися до системи оплати комунальних послуг (у першу чергу в частині плати за тепло) на основі щомісячної абонплати. Це прибере піки комунальних платежів в опалювальний сезон. Лише цей крок може дозволити держбюджету економити щонайменше 15-20 млрд грн щороку на компенсації комунальних витрат.
По-друге, зменшення прямих податків та збільшення частки непрямих податків є класикою економічної політики. Тому потрібно вводити податок на виведений капітал, який переважно необхідний великому та частині середнього бізнесу, і знижувати ставку ЄСВ для малого та частини середнього бізнесу до 10 відсотків, і лише з мінімальної зарплати. Перестаньте плакатися про нещасну долю найманих працівників, які внаслідок цього отримуватимуть мінімальну пенсію за віком. Непотрібно бути оракулом, щоби передбачати, що вони, з урахуванням демографічних процесів, крім соціального мінімуму і так нічого не отримуватимуть від української держави.
При цьому на перехідний період (4-5 років) цілком допустиме підвищення ставки ПДВ на 3-4 проценти. Зрозуміло, припинивши відверте шахрайство та розкрадання, пов'язане з відшкодуванням ПДВ, у податковій та митній службі. Це повністю залежить від політичної волі уряду.
По-третє, про що теж безліч разів писав, необхідно прибрати мито при імпорті в Україну сировини і більшої частини напівфабрикатів. Також потрібно надати відстрочку (від 90 до 730 днів) зі сплати ПДВ при купівлі (по імпорту чи на внутрішньому ринку) сировини і більшої частини напівфабрикатів. Це здешевлюватиме та стимулюватиме переробку готової продукції. І крім того кардинально зменшуватиме зловживання і корупції на митниці. Бо зникне потреба у занижені митної вартості цієї сировини та напівфабрикатів.
Про все це вже безліч разів писав. Пишу у вигляді реакції на інтерв’ю Петрашка, усвідомлюючи, що і цей уряд, ймовірніше за все, може не пропрацювати і року.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 370
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 213
- Професії зникають, навички – у тренді 141
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 115
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14407
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12819
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11466
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9280
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9155