АРМА. Міжнародні рекомендації
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), як органу державної влади, основною функцією якого є забезпечення збереження активів, на які накладено арешт до остаточного рішення по справі (в європейській практиці поширено називати заморожені активи). В той час коли більшість європейських держав запровадили законодавство чи інші заходи для забезпечення належного управління замороженими або конфіскованим майном, в тому числі і Україна, яка зробила багато в цьому питанні.
Однак, щоб вдосконалити уже існуючий механізм поводження із арештованим майном, та більш того, роками вкладенні кошти із державного бюджету України та закордонної допомоги, пропонується просто ліквідувати, а функції передати органам, які ніколи не були створенні та обізнанні в даній діяльності.
Хоча, згідно зі звітом, оприлюдненим Конференцією сторін Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (далі – Конвенція), деякі країни все ще потребують удосконалення системи управління замороженими активами, і Україна не виняток.
У даному звіті оцінюється, наскільки 37 держав-учасниць дотримуються статті 6 Конвенції, яка спрямована на забезпечення систематичного підходу до управління арештованими (замороженими активами), доки судові органи не приймуть остаточного рішення про конфіскацію. До того часу заморожені активи повинні зберігатися та управлятися таким чином, щоб їх вартість принаймні не зменшувалася. Це стосується як матеріальних активів, таких як автомобілі, будівлі чи дорогоцінні метали, так і нематеріальних активів, таких як інтелектуальна власність або віртуальні активи.
У звіті зроблено висновок, що, хоча всі держави-учасниці вжили конкретних заходів щодо конфіскації активів, у деяких країнах ці заходи стосуються лише їх зберігання до остаточного рішення щодо їх конфіскації.
Ступінь розвитку систем управління активами суттєво різниться між державами-учасницями. Деякі країни створили добре функціонуючу систему управління активами після їх арешту, зокрема це Бельгія, Хорватія, Франція, Угорщина, Італія, Мальта, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Великобританія, а багато інших загалом дотримуються положень статті 6 Конвенції. В декількох держав-учасниць будуть проведенні реформи для вдосконалення існуючих систем, а саме: Німеччина, Латвія, Республіка Молдова, Португалія, Сан-Марино та Словацька Республіка. Забігаючи наперед, Україна обрала для себе французький зразок подібного органу.
Звіт містить ряд рекомендацій, зокрема:
• державам-учасницям, чиї системи дозволяють зберігати активи, але не дозволяють заходи щодо управління конфіскованими активами, пропонується прийняти такі заходи та застосовувати їх на практиці;
• державам-учасницям, у яких створено загальні та інституційні рамки, але вони ще знаходяться на стадії розробки, пропонується зміцнити їх шляхом прийняття та впровадження спеціальних інструкцій щодо управління активами;
У Звіті міститься рекомендація щодо підвищення ефективності АРМА процедури управління активами, зокрема шляхом включення всіх правопорушень передбачених Додатком до Конвенції, які будуть підпадати під повноваження АРМА. Крім того, не встановлено процедури управління різними типами активів. Тому, Україні рекомендовано забезпечити усунення обох недоліків, а саме охоплення усіх правопорушень із Додатку до Конвенції та запровадження конкретних процедур щодо активів.
Посилання на звіт https://rm.coe.int/c198-cop-2022-1-hr-art-6-en/1680a96056
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 81
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2366
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2127
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1669
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1654
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1283