Уряду доведеться обирати непопулярні методи в бюджетній політиці

На сьогодні іншого шляху для урізання державних витрат, окрім як скорочення деяких бюджетних програм та витрат на утримання, немає. Безперечно, це можна було б зробити шляхом збільшення доходів, але це навряд чи вдасться: зважаючи на необхідність лібералізації податкового законодавства, не можна вводити додаткові податки чи збільшувати ставки за існуючими – навпаки, необхідно зменшувати податкове навантаження.

В умовах, коли б в Україні зростало промислове виробництво (за останній місяць падіння – 5 %), почалося відновлювальне зростання реального ВВП, а не номінального за рахунок інфляційних надходжень, тема скорочення державних видатків не була б настільки актуальною. Ми ж на сьогодні маємо інші реалії, тому Уряду таки доведеться обирати непопулярні методи, зокрема в питаннях податкової та бюджетної політики.

Днями Яценюк заявив, що «уряд готовий працювати з усіма фракціями, з окремими народними депутатами України, щоб напрацювати один спільний єдиний пакет законодавства, і в стінах Парламенту проголосувати його швидко, оперативно, демонструючи наявність політичної волі до проведення економічних реформ». Крім цього, він зазначив, що до України прибула місія Міжнародного валютного фонду і що для всіх політичних сил коаліції «є можливість провести зустрічі з нашими колегами з Міжнародного валютного фонду для того, щоб з’ясувати, які основні параметри Уряд України разом з нашими міжнародними партнерами визначає на наступний бюджетний рік». Така зустріч із приводу бюджетної, тарифної і економічної політики в цілому нещодавно, як повідомив Глава Уряду, відбулася  між  представниками місії Міжнародного валютного фонду із лідером фракції «Батьківщина».

У необхідності прийняття пакету необхідних Україні законів парламентарів, як ми бачимо, повинні переконувати працівники місії МВФ. І це стосується не тільки бюджету, але й низки інших законопроектів у сфері охорони здоров’я, освіти, приватизації, державних закупівель, соціальній сфері.

Так, неспроста виникла ініціатива Мінфіну визначити виключні підстави для внесення змін до бюджетного кодексу, як-от: перевиконання за результатами трьох кварталів надходжень до державного бюджету більше, ніж на 15 %, чи недоотримання надходжень у такому ж розмірі; необхідності збільшення обсягу коштів резервного фонду; перевищення очікуваного обсягу витрат на обслуговування та погашення державного боргу, а також виконання гарантійних зобов’язань держави над обсягом коштів, визначених законом про державний бюджет України.

Передбачається, що проект закону про внесення змін із зазначених підстав на розгляд Верховної Ради вноситиме виключно Кабмін, а пропозиції щодо змін до Закону «Про державний бюджет України» можуть бути розглянуті на засіданні Комітету ВРУ з питань бюджету лише в разі наявності експертного висновку, підготовленого Міністерством фінансів.

Оскільки наші парламентарі переглядають Податкове законодавство за першої необхідності, а це дестабілізує функціонування податкової бази та виконання показників бюджетного плану, запропонована ініціатива зможе гарантувати ту стабільність, яку від нас вимагають міжнародні інвестори та яку потребує бізнес. До того ж, як бачимо, повна відповідальність за виконання та наповнення бюджету тепер покладається на Міністерство фінансів, очільниця якого станом на сьогодні володіє значним кредитом довіри з боку міжнародних донорів і не дала підстав сумніватися у власній ефективності. Цими ж змінами фактично ставиться й крапка в питанні наявності двох проектів змін до Податкового кодексу – це прерогатива Мінфіну, і крапка.

Те, що зазначене питання відносять до компетенції виключно одного відомства, є першим кроком до запровадження в Україні дієвого механізму індивідуалізованої, а не колективної політичної відповідальності.

Ще одним сигналом, який свідчить про складність бюджетних процесів в Україні, є вже черговий раз озвучені прем’єр-міністром України звернення до західних партнерів допомогти в забезпеченні українським чиновникам гідної платні.

За словами А. Яценюка, Україні необхідно протягом 2 років запровадити фонд стимулювання держслужбовців, щоб саме з цього фонду доплачувати прокурорам, суддям, державним службовцям, митникам, які будуть реально проводити реформи і які не будуть задіяні в корупційних схемах.

Як уже було сказано, на сьогодні нікуди діватися від скорочення державних видатків на утримання апарату державних службовців, яких за минулий рік було скорочено на 20%. Це необхідно в першу чергу з точки зору економії державних видатків, тому обсяг фінансування зарплат за рахунок бюджету збільшити ніяк не вдасться. Як наслідок, провал реформ держслужби та боротьби з корупцією, адже низькі заробітні плати є в тому числі причиною корупції в держорганах. І тут нам знову не обійтися без руки допомоги західних партнерів. Ми в повній залежності від них.