На яких умовах японці модернізуватимуть Бортницьку станцію
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод. За його умовами, на період реалізації цього проекту будуть звільнені від оподаткування доходи фізичних осіб, що виплачені та/або нарах

Крім того, не оподатковуватимуться операції з ввезення на митну територію України японських товарів та засобів, операції з постачання послуг, а також прибуток підприємств.
Цей документ загалом необхідно оцінювати позитивно, оскільки для інвестора створюються сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності, що може бути сигналом та, ймовірно, буде таким для участі в аналогічних проектах фінансових організацій інших країн.
Разом з тим, залучення японських коштів можна тільки умовно назвати інвестицією, оскільки вони є кредитом, який за десять років потрібно починати повертати. Так, за умовами угоди між Україною та Японією, нашій країні надається кредит на суму близько 108 мільярдів японських єн (приблизно $ 1 млрд) строком на 40 років, із них 10 років – пільговий період під 0,1 % річних для реалізації проекту модернізації станції очистки стічних вод.
Перелік суб’єктів, на які поширюється звільнення від оподаткування, обмежується залученими до Проекту «японськими суб’єктами», тобто, швидше за все умовами надання кредиту було погоджено виконання робіт саме іноземними компаніями та громадянами.
Тому, врешті ми отримаємо результат, за якого Україна позичила в Японії кошти, сплатить ці кошти японським компаніям, які реалізовують проект в Україні, причому ці компанії та їх працівники отримають дохід та прибуток, але відрахування на користь бюджету України не здійснюватимуть. Залишається сподіватися, що ці кошти будуть не в повному обсязі освоєні за рахунок товарів та послуг іноземного походження, а хоча б на рівні сировини та будівельно-монтажних матеріалів стимулюватимуть, розвиватимуть та надаватимуть обігові кошти внутрішнім товаровиробникам.
Водночас очікувати надання кредиту на інших умовах для теперішньої України, пронизаної корупційними метастазами на всіх ланках державного управління, – це ризик освоєння коштів наближеними до верхівки підприємствами та недоведення до кінця розпочатого проекту.
Нагадаю, термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» включає постачальників, підрядників або консультантів, які залучені до Проекту за рішенням українського суб’єкта з його реалізації та погоджені з Японським агентством міжнародного співробітництва, та їх постійні представництва на території України.
При цьому японським суб’єктом із реалізації Проекту може виступати особа, що відповідає принаймні одній з таких вимог (або постійне представництво такої особи на території України):
а) є громадянином Японії або юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Японії, або (виключно щодо консультантів) є юридичною особою, контрольованою громадянами Японії;
б) є учасником договору про спільну діяльність осіб, зазначених у підпункті «а», між собою або з одним або кількома постачальниками, підрядниками або консультантами, що є резидентами України, за умови, що загальна частка японських учасників у такій спільній діяльності становить більше ніж 50 відсотків;
в) є дочірньою компанією юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства Японії, що утворена в іншій країні або регіоні, крім Японії, включена до об’єму консолідації та врахована в сукупній бухгалтерській сумі консолідованої фінансової звітності юридичної особи, зареєстрованої і складеної відповідно до законодавства Японії.
Українського суб’єкта з реалізації Проекту визначає Кабінет Міністрів України.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 146
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32139
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 11253
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
7228
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 6772
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6231