Запровадження накопичувального пенсійного забезпечення чи фінансової піраміди?
МВФ застерігає, держава нічого не гарантує, однак "слуг" це не зупиняє. Які "покращення" несе пенсіонерам скандальний законопроєкт?
Лобісти приватних пенсійних фондів не полишають спроб запровадити примусову накопичувальну пенсійну систему. В парламенті розглядається проєкт Закону №9212 про накопичувальне пенсійне забезпечення (автори - "слуги народу" Давид Арахамія, Галина Третьякова, Руслан Стефанчук і нардеп із "Голосу" Володимир Цабаль - пам'ятаєте, саме той, що заблокував доплати військовим). Попри те, що уряд України зобов'язався перед МВФ не робити цього під час війни!
У Пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що обов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення необхідне для відновлення належного рівня пенсійних виплат. Воно стане додатковим елементом пенсійної системи (так званого другого рівня), з метою формування пенсійних накопичень та збільшення сукупного коефіцієнта заміщення як головного індикатора достатності пенсійних виплат.
Законопроєкт передбачає обов'язкову участь усіх категорій громадян до 55 років, які працюють, та обов'язкову сплату пенсійних внесків з боку роботодавців на користь цих працівників. Планується, що роботодавці сплачуватимуть 1% у 2023, 1,5 %; у 2024 і 2 % у 2025 р від зарплати працівників, а держава співфінансуватиме такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів бюджету України.
...світова практика свідчить - 18 країн світу, які намагалися запровадити накопичувальну пенсійну систему, вимушені були відмовитися від неї та повернулися до солідарної пенсійної системи
Перше. Із пояснювальної записки складається враження, що без впровадження обов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення достатнього рівня пенсій в Україні досягти неможливо. Тим часом світова практика свідчить - 18 країн світу, які намагалися запровадити накопичувальну систему, вимушені були відмовитися від неї та повернулися до солідарної пенсійної системи. До речі в Україні базовою є солідарна система.
Друге. Важливий фактор при запровадженні накопичувальної системи - щоб дохідність накопичувальних рахунків перевищувала інфляцію хоча б на декілька відсотків. Однак у проєкті закону не зазначено, що інвестиційний дохід за всі роки накопичення не повинен бути меншим за індекс інфляції за цей період.
...в Україні інвестовані кошти можуть бути втраченими з різних причин. В проєкті закону не зазначено, чи держава зобов'язується відшкодовувати втрачені пенсійні кошти своїм громадянам
Третє. Необхідно констатувати, що в Україні інвестовані кошти можуть бути втраченими з різних причин. В проєкті закону не зазначено, чи держава зобов'язується відшкодовувати втрачені пенсійні кошти своїм громадянам.
Четверте. Складається враження, нібито ініціатори законопроєкту вирішили сприяти створенню недержавних пенсійних фондів, щоб мати можливість отримувати в них доходи.
П'яте. Занижений рівень пенсійного забезпечення в Україні є наслідком низки помилкових урядових рішень. Перше - безпідставне зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ)
із 40% до 22%. Це сталося після пенсійної реформи 2016 року. І так само безпідставне заниження у держбюджеті розміру прожиткового мінімуму для пенсіонерів, а відповідно - і мінімальної пенсії за віком. Так, на 2024 рік затверджено розмір прожиткового мінімуму 2361 грн - при тому, що фактичний розмір у січні 2024 року склав 5574 гривень.
...для запровадження накопичувальної пенсійної системи мають бути відповідні сприятливі умови: економічне зростання та значне збільшення доходів населення (хоча б декілька років поспіль). При цьому інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів має перевищувати рівень інфляції за рік хоча б на 3%
Таким чином в законопроєкті №9212 знову так і залишаються без відповіді питання щодо гарантій збереження пенсійних накопичень, ефективності інвестування цих грошей, вартості адміністрування. І це при тому, що в країнах східної Європи (Польща, Чехія, Угорщина) в мирний час і при більш сприятливих економічних умовах накопичувальна пенсійна система зазнала краху. Фахівці міжнародних фінансових організацій (зокрема, МВФ і Світового банку) не раз вказували, що для запровадження накопичувальної пенсійної системи мають бути відповідні сприятливі умови: економічне зростання та значне збільшення доходів населення (хоча б декілька років поспіль). При цьому інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів має перевищувати рівень інфляції за рік хоча б на 3%.
Слід також звернути увагу, що в Україні слабкі фінансові інститути, нерозвинутий ринок цінних паперів та обмежена кількість реальних інвестиційних інструментів порівняно з країнами західної Європи. За таких умов накопичення на пенсійних рахунках танутимуть, як сніг на сонці. До того ж, існує питання адміністративних витрат - не більше 1-1,5%. Як свідчить досвід латиноамериканських країн (Аргентина, Чилі), де тривалий час функціонував другий рівень пенсійного забезпечення, високі адміністративні витрати призводять до падіння розміру пенсійних виплат.
Намагання влади запровадити в Україні пенсійну накопичувальну систему за нинішніх умов виглядає як цілковите економічне безглуздя під час війни
Найбільша ж проблема - відсутність реальних державних гарантій збереження пенсійних накопичень. Нема чіткої системи повернення пенсійних активів у разі ліквідації емітентів цінних паперів і банків.
Таким чином є загроза перетворення накопичувальної пенсійної системи на велику фінансову піраміду. Намагання влади запровадити в Україні пенсійну накопичувальну систему за нинішніх умов виглядає як цілковите економічне безглуздя під час війни.
P.S. Законопроект №9212, розглядався минулого тижня в сесійній залі ВРУ, й на щастя, на ухвалення в першому читанні не вистачило депутатських голосів ...
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 440
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 422
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17601
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12165
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11129
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10085
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 9990