Діджиталізація та Україна: що очікує людей і бізнес у майбутньому

Що таке діджиталізація, як вона змінює світ та які несе ризики

Електронні паспорти, онлайн-освіта, інтернет речей, месенджери, штучний інтелект — діджиталізація змінює культуру спілкування, змінює відчуття часу, змінює галузі. Певно, щось подібне пережило людство, коли з’явилася залізниця. Тому здається, якщо забрати в нас все це, то ми тієї ж миті повернемося у часи парових двигунів та гусячого пера. 

Що таке діджиталізація, як вона змінює світ та які несе ризики ми розповіли у новому відео GigaCloud About. Нижче пропонуємо найцікавіше з нього. 

Що таке діджиталізація 

Діджиталізація — це перетворення аналогової інформації на цифрову. Наприклад, ви щось відсканували, записали на цифровий диктофон чи зняли на цифрову камеру — вважайте, зробили свій внесок у безперервний процес діджиталізації.

Якщо глобально, то діджиталізація — це загалом про впровадження цифрових технологій в усі галузі життя. Від взаємодії у побуті до налагодження будь-якого бізнесу, виробництв та дипломатичних стосунків на рівні країн. 

Діджиталізація оптимізувала багато процесів, зробила їх швидшими та зручнішими. Наприклад, онлайн-магазини дозволяють людям замовляти товари та послуги віддалено з будь-якого міста чи країни. Завдяки електронному банкінгу ми миттєво переказуємо чи отримуємо гроші. Тому не треба стояти в чергах по декілька годин, щоб сплатити за світло та воду. З телемедициною лікарський клинопис поступово відходить у минуле — консультації від фахівців відбуваються в режимі онлайн або через відеозв’язок. 

Додатком Дія сьогодні користуються понад 20 млн українців 

Діджиталізація та Україна 

Діджиталізація — це глобальне явище. Воно не оминуло й Україну. 

Ви можете вийти з дому лише з одним телефоном і ні в чому собі не відмовляти. Викликати таксі чи скористатися громадським транспортом. Доїхати до улюбленої кав’ярні, відсканувати QR-код для меню, замовити десерт та розрахуватися телефоном. Поки їсте, листуватися з друзями, робити закупи чи взагалі відкрити ФОП. А потім орендувати найближчий самокат та поїхати у кіно, придбавши квитки онлайн.

Станом на зараз Україна посідає 57 сходинку за спроможністю та інноваціями.

За рік війни ми втратили майже 10 пунктів. Проте Україна залишається міцним середняком. 

Рівень діджиталізації безпосередньо пов’язаний із покриттям інтернету та його швидкістю. А ще з інфраструктурою електронного документообігу та ідентифікації.

Тут нам є над чим працювати. Хоча і є чим похвалитися. 

У 2020 році офіційно запустили додаток Дія. В ньому ми зберігаємо всі необхідні посвідчення — від студентських квитків до закордонного паспорта та ковід-сертифікату. Отримуємо документи для новонародженої дитини. Після повномасштабного вторгнення росії перелік електронних сервісів став тільки більше. Через Дію внутрішньо переміщені особи отримують допомогу, можна донатити на ЗСУ, дивитися телеканали, зареєструвати пошкоджене майно для компенсації збитків.

Також Україна стала однією з перших, хто впровадив систему ProZorro.Sale для продажу державного майна. Тут проходять аукціони з приватизації, оренди комунального майна чи земельних ділянок. Навіть є аукціони на промисловий вилов риби та продаж бурштину. 

Напочатку повномасштабного вторгнення багато компаній та установ евакуювали не лише людей, техніку і обладнання. А й дані. Захистити тисячі терабайтів критичної інформації допомогли хмари. Дія та Prozorro були в кращому становищі за інших, бо вже давно працюють в приватних хмарах GigaCloud. Хмарний оператор розумів, що через можливе вторгнення росії хмарні ресурси стануть терміново потрібними сотням компаній. Тому ще в січні 2022 року буквально за два тижні  оператор добудував величезні хмарні кластери у Львові та Варшаві. Після 24 лютого ці хмари врятували дані багатьох компаній. Мігрувати в хмару допомагав не лише GigaCloud, а й закордонні оператори, тому наша діджиталізація залишилася незламною.

Скандал з Cambridge Analytica викликав хвилю обурення в багатьох країнах Заходу через витік персональних даних користувачів Facebook. Фото: BBC News Україна  

Цифрові ризики 

Попри безліч переваг, діджиталізація має і певні бекдори. Тобто вразливості, які потребують особливої уваги.  

Чим більше даних в інтернеті, тим більше на них мисливців. Тож кількість та масштаби кібератак лише зростатимуть. А їхні наслідки можуть мати руйнівний ефект не лише для компаній, а цілих галузей та людей. Постійно спілкуючись онлайн, суспільство може мати проблеми із побудовою стосунків в офлайні. Як особистих, так і робочих. Вже зараз банальний дзвінок без попереджувального повідомлення сприймається як втручання в особисте життя. Крім того, інформаційне перенасичення викликає відчуття стресу та тривоги. 

Нові технології та ринки призведуть до скорочення робочих місць та змін у виробничих процесах. Наприклад, отримання електронних довідок спрощує дозвільно-бюрократичну ланку. А чим глибша діджиталізація, тим більше людей, які щось завіряли та кудись відправляли, залишатимуться без роботи. 

Про перекваліфікацію слід замислитися і працівникам цифрової промисловості — дизайнерам, програмістам, копірайтерам. Бо вже зараз штучний інтелект генерує тексти, картинки та простий код. 

Діджиталізація дозволяє компаніям та організаціям збирати і використовувати дані користувачів без їхньої згоди. На цю тему було кілька гучних скандалів. Зокрема, у 2016 році компанія Cambridge Analytica отримала особисті дані 50 млн фейсбук-користувачів. Завдяки певним технологічним маніпуляціям ці дані допомогли Дональду Трампу стати президентом США. Коли про це стало відомо широкому загалу, Facebook переглянув політику конфіденційності. І зараз ми ніби можемо заборонити використовувати наші особисті дані. Але подальші розслідування показали, що галочка у клітині «не стежити» мало на що впливає.

«Система соціального кредиту» вперше почала реалізовуватися урядом Китаю у 2010-х роках 

Темні аспекти діджиталізації 

У Китаї впроваджують «Систему соціального кредиту». Концепт такий — людині нараховують базову кількість балів. Якщо вона робить добрі справи — їй додають рейтинг. Робить погані справи, як-от не прибрала за песиком у парку — бали мінусують. 

Рейтинг впливає на те, чи продадуть людині квитки на літак або чи дадуть кредит. Якщо у неї були проблеми із законом, то при заселенні у готель, адміністратор може викликати поліцію, щоб її перевірити. 

Є приклад з провінції Хубей. Чоловік має рейтинг 570, а тому до лікаря його записують лише на незручний час. Крім цього, для нього безкоштовні лише 40% медичних послуг. Натомість в його дружини рейтинг 702, а тому вона майже не має обмежень.

Поки система експериментальна, а інформація про неї суперечлива. Коли Китай лише анонсував її, багато ЗМІ одразу написали: «Привіт, цифрова диктатура!». Останніми роками журналісти намагаються розібратися, що ж насправді впровадили у Китаї. І поки що у них погано виходить. По-перше, — це не та країна, де відкрито розкажуть і покажуть. По-друге, у кожній провінції систему впроваджують зі своїми особливостями. А в деяких регіонах про неї взагалі не чули. Хоча це не означає, що її там немає. 

Тому наразі не зрозуміло — де розтиражовані жахалки про великого брата, а де реальні приклади з життя. 

Що буде з людством далі? 

Очікувати можна все що завгодно. 

Розумні будинки, в яких прибиратимуть роботи. Імпланти, що відстежують стан здоров’я та перекладають з будь-якої мови. Повітряні таксі та автобуси-безпілотники. 3D-друк органів. Подорожі на ракетах через ближній космос. Роботизовані технології в хірургії. Віртуальні помічники для підтримки здоров’я. Можливо, ми взагалі будемо жити вічно.

Вже зараз різні стартапи працюють над створенням цифрового дубліката свідомості людини. До штучного інтелекту завантажують всі відомості про вас, а також ваші повідомлення, пости, коментарі, щоб відтворити унікальний стиль спілкування.

Звісно, це буде лише штучна імітація, з якою зможуть спілкуватися ваші близькі. 

Але вся історія людства показує, що немає нічого неможливого. Зокрема, і вічного життя зі спогадами у хмарному сховищі.