Чорні лебеді української електроенергетики
Сьогодні має відбутися засідання Ради національної безпеки та оборони, де розглядатиметься питання енергетичної безпеки України.
Раду скликав Президент Володимир Зеленський після трагедії на шахті у Львівській області, де загинули двоє гірників. Раніше секретар РНБО Олександр Данилюк визначив енергетику одним з пріоритетних напрямів, над яким має працювати РНБО.
Є інформація, що насправді смерть гірників була лише приводом для того, щоб скликати засідання РНБО. А питання, яке планується винести і прийняти рішення - це перенесення дати впровадження ринку електричної енергії з 1 липня цього року на невизначений термін.
Сьогоднішньому засіданню РНБО передували деякі події, які не були висвітлені в ЗМІ. Але ці події створювали інформаційний та юридичний фундамент для легалізації того рішення РНБО, яке, ймовірно, може бути прийняте.
Першою подією було позачергове засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України, на якому планувалося прийняти рішення про підтримку законопроекту авторства народних депутатів Олександра Домбровського (БПП) та Льва Підлісецького (Самопоміч) про відтермінування дати впровадження ринку електроенергії на 3 місяці.
Рішення Комітету прийняти не вдалося через відсутність кворуму на засіданні. Тому даний захід був переведений в режим обговорення проблем впровадження ринку, де мали слово усі основні суб’єкти. Однозначно за своєчасне впровадження виступили НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», Асоціація енергетики України, НКРЕКП, бувший міністр енергетики Іван Плачков. Швидше за виступили Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. З деякими застереженнями виступили ДП «Енергоринок» та НЕК «Укренерго».
Проти виступали деякі експерти та представник Президента у Кабінеті Міністрів України Andriy Gerus. Щоправда вагомих аргументів ними наведено не було. В правознавстві є таке правило «ствердження не є аргументами».
Окремо слід відмітити питання народного депутата Володимира Бандурова представнику Президента Андрію Герусу «чи позиція щодо перенесення терміну впровадження ринку електроенергії, яку доніс пан Герус на засіданні Комітету, є його особистою позицією чи позицією Президента». Андрій Михайлович дуже знітився і не знав, що відповісти. Якось невпевно говорив про те, що «Президент до цієї реформи ніякого відношення не має» та не давав однозначної відповіді. Але після наполягання народного депутата видавив з себе, що це позиція Президента.
Є дуже сумнівним те, що Президент Зеленський уповноважував пана Геруса на таку заяву.
Другою подією був лист СБУ Прем`єр-міністру України Володимиру Гройсману та Голові Верховної Ради України Андрію Парубію про загрози національній безпеці впровадження ринку електроенергії з 1 липня цього року. Лист був підписаний т.в.о. Голови СБУ Іваном Бакановим, який ще тиждень тому займався шоу-бізнесом і навряд чи встиг так швидко розібратися в енергетиці. Тому такий лист можна розцінювати лише як втручання СБУ у питання, які жодного відношення до неї не мають.
Активізація певних політичних сил, груп та осіб навколо питання відтермінування ринку електричної енергії дає підстави вважати, що таке відтермінування потрібно лише тим, кому потрібна дешева електроенергія. І це точно не населення. Це великі споживачі електроенергії - феросплавні заводи, які відносяться до сфер вплив олігархів Ігоря Коломойського та Віктора Пінчука.
Заради бізнес інтересів двох осіб були запущені чорні лебеді в фундаментальну галузь економіки - електроенергетку. І наслідки розхитування електроенергетичного комплексу України спрогнозувати тепер надзвичайно важко!
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 281
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 191
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 146
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 55919
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48734
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
17583
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 10495
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10449