Як депутати продовжують впливати на формування конфігурацій ОТГ
На Одещині, обласна державна адміністрація та депутати обласної ради знайшли варіант, як у нових законодавчих умовах зберегти депутатський вплив на процес формування ОТГ.
20 грудня набув чинності Закон України від 05.12.2019 №348-IX, який виключає обласні ради із процесу розроблення перспективних планів формування територій громад.
Перспективний план — це документ, в якому визначаються межі (конфігурації) нових об'єднаних територіальних громад (ОТГ). За новим Законом, його розробляє обласна державна адміністрація та затверджує Кабінет Міністрів. До 20 грудня 2019 року він також, після розробки та перед затвердженням Кабміном, схвалювався обласною радою.
У пояснювальній записці до законопроєкту необхідність виключення обласних рад обґрунтовується тим, що вони “...не завжди вчасно та раціонально приймають рішення про схвалення перспективних планів формування територій громад областей, часто політизуючи цей процес з метою збереження свого впливу на потенційних виборців”.
Проте, на Одещині, обласна державна адміністрація та депутати обласної ради знайшли варіант, як у нових законодавчих умовах зберегти депутатський вплив на процес формування ОТГ.
20 листопада в Одеській ОДА відбулася нарада, на якій були присутні переважно депутати обласної ради та нардепи. На ній обговорювалася нова редакція ПП. Закритість цієї наради активно коментувалась у мережі Facebook та в ЗМІ. Показово, що громадськість дізналась про плановані конфігурації ОТГ із постів окремих депутатів у мережі Facebook. Одеська ОДА проєкт перспективного плану чомусь не оприлюднила.
2 грудня 2019 року голова Одеської ОДА, своїм розпорядженням №1424/А-2019, ввів до складу міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Одеської області голову облради та двох його заступників, а також сімох депутатів обласної ради. Варто зауважити, що в попередньому складі робочої групи депутати облради були представлені всього у кількості двох осіб. Більш того, ОДА також включила до її складу аж 18 народних депутатів України.
Раніше робоча група налічувала 40 осіб, після змін вона збільшилась до 70. До числа членів попереднього складу робочої групи входили: працівники територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, державних підприємств (19 осіб), представники Одеської облдержадміністрації (12 осіб), депутати облради (2 особи), представники виконавчого апарату обласної ради (2 особи), по 1 представнику від територіального управління Державної судової адміністрації, закладу вищої освіти, Центру розвитку місцевого самоврядування, Асоціації міст України і Всеукраїнської Асоціації сільських та селищних рад Показово, що робоча група була розширена переважно за рахунок нардепів та депутатів облради. Також додалися ще два представники асоціацій органів місцевого самоврядування.
У зв'язку з цим виникають запитання: чи не посилює ОДА депутатські позиції в робочій групі з розробки ПП, якщо законодавчо такий вплив обмежений?
Раніше Асоціація сприяння самоорганізації населення провела дослідження практик розробки перспективних планів. Воно показало, що політизація цього процесу негативно впливала на формування спроможних громад.
Наприклад, у Полтавській області політизація ухвалення перспективного плану спровокувала низку конфліктних ситуацій. Представники громад протестували проти прийняття плану, оскільки обласна рада проголосувала не за той проєкт плану, який виносився на обговорення у громадах. У Чернівецькій області проєкт оновленого перспективного плану, що був винесений на голосування депутатів у 2018 році, не був попередньо обговорений та оприлюднений. Ще раніше, у 2017 році, зміни до проєкту перспективного плану Чернівецької області в частині складу потенційних ОТГ вносилися депутатами «з голосу». Представники громад оскаржували ці зміни в судовому порядку.
Результати дослідження також показали, що робота обласних адміністрацій щодо організації повноцінних обговорень із громадами була слабкою. Масове введення депутатів до складу робочої групи виглядає як спроба посилити вплив регіональних еліт на визначення конфігурацій ОТГ до того, як цей процес остаточно перейде під контроль Уряду.
Такий підхід до “нарізання” громад мав своїм результатом стабільно низькі місця Одеської області у рейтингу формування спроможних громад. З іншого боку, області, в яких ОДА організували обговорення належним чином, займають лідируючі позиції в рейтингу.
Яким чином обговорювалися проєкти перспективних планів?
У рамках згаданого дослідження Асоціація, серед іншого, з’ясовувала, яким чином організовувався процес обговорення проєктів перспективних планів. Урядова Методика вимагає від ОДА складати протоколи за результатами проведених консультацій з представниками органів місцевого самоврядування, їх асоціаціями, суб’єктами господарювання та їх громадськими об’єднаннями. Асоціація запитувала у 24-х ОДА ці протоколи. 14 із них або не надали протоколи, або надали протоколи засідань робочих груп, а не консультацій, або посилалися на центри розвитку місцевого самоврядування, які й проводили обговорення з громадами.
Аналіз тих протоколів, які вдалося отримати, показав, що відповідне документальне оформлення обговорень проєктів перспективних планів вели районні та обласні адміністрації Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Хмельницької, Чернівецької, Черкаської та Кіровоградської областей.
Одеська ОДА надіслала лише один протокол засідання робочої групи від 16.08.2018 й у своїй відповіді зазначила, що при розробці перспективного плану вона враховувала листи з пропозиціями, які надійшли з громад до ОДА та обласної ради.
Цікаві дані були отримані за результатами аналізу складу робочих груп, що працювали в регіонах над перспективними планами. По-перше, представники громадськості дуже слабо представлені в робочих групах. По-друге, викликає подив факт введення до складу робочих груп певних посадовців, які мають вельми віддалене відношення до процесів реформи місцевого самоврядування, наприклад заступника директора Державного архіву, начальника обласного управління Державної міграційної служби України, начальника управління захисту споживачів, заступника прокурора, посадовця митниці.
Показово, що ті області, де була врахована думка громадян, проведена якісна комунікація, представлено та обговорено проєкт перспективного плану належним чином, посідають перші місця в рейтингах Мінрегіону за показниками об’єднання громад.
24 грудня 2019 року Одеська ОДА оприлюднила проєкт перспективного плану, який покриває 100% території області. За повідомленням ОДА, у рамках його підготовки було проведено 50 робочих зустрічей та отримано 100 пропозицій щодо конфігурацій ОТГ від громад. Проте, ОДА не повідомляє якою мірою були враховані рекомендації громад та депутатів.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 430
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 420
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 88
- Реформа "турботи" 82
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 16911
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 11249
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 10588
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
9816
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 9465