Архітектурний безвіз
Нещодавно народні обранці проголосували, а згодом президент підписав зміни у Законі «Про будівельні норми», в якому вводиться поняття «параметричний метод нормування».
Нещодавно народні обранці проголосували, а згодом президент підписав зміни у Законі «Про будівельні норми», в якому вводиться поняття «параметричний метод нормування». Цей термін описано як спосіб, який передбачає визначення параметрів і матиме значну роль в українській архітектурі. Підхід чудово реагує на безліч критеріїв, що впливають один на одного.
Вітчизняна будівельна галузь довгі роки переживала процес стагнації, адже більшість норм були розроблені ще за радянських часів. Тож, не дивно, що сучасна українська архітектура несе відбиток застарілих будівельних понять та методів.
Удосконалення державних будівельних норм (ДБН) проводилися, однак сама процедура внесення змін така заплутана і довготривала, що після узгодження зі всіма інстанціями новий документ вже був морально застарілим і одразу ж потребував внесення нових правок.
Нині переважна більшість будівельних нормативів регламентують проектування по чітко заданим параметрам (розпорядчий метод): не менше ніж, не більше за, обов’язково передбачити, не допускається застосовувати, та багато інших формулювань, що не піддаються аналізу.
Для прикладу можна взяти сміттєпроводи, які продовжують з’являтися у новобудовах, а після введення в експлуатацію їх одразу заварюють, або обов’язкові господарські майданчики біля багатоповерхівок, на яких уже давно господині не розвішують білизну. Попри здоровий глузд норми зобов’язують передбачити проектом сміттєпроводи і господарські майданчики.
Можливо, користуючись новим параметричним методом, ми зможемо відповісти собі на питання: як коректно застосовувати норми з пожежної безпеки в офісних приміщеннях типу оупенспейс; почнемо при розрахунку паркомісць користуватись не узагальненими табличними показниками, а реальною статистичною інформацією; у питаннях реконструкції керуватись особливостями об’єкта та обирати максимально зручні та оптимальні рішення, аналізуючи нормативні вимоги.
Так, для прикладу, ми часто маємо справу з будівлями, які не відповідають сучасним вимогам і навіть фізичні розміри приміщень змушують вигадувати нестандартні підходи.
Коли у будівлі радянської епохи потрібно створити комфортні умови мікроклімату, а висота перекриття не дозволяє прокласти вентиляцію за стелею доводиться йти на компроміс з геометрією/площею приміщень, адже норми не дозволяють зменшити висоту стелі. При влаштуванні шахти ліфта часто не вистачає дещиці для розміщення нормативного ліфтового холу, попри це, не можна уявити сучасну будівлю без ліфта.
Тож, такий метод дозволить аналізувати норми та знаходити рішення, які перетворять застарілу за будівельною логікою споруду на сучасний комфортний об’єкт, при цьому не порушуючи зовнішній вигляд історичної будівлі.
Із точки зору сучасних пожежних вимог переважна більшість будівель минулого століття становлять загрозу, однак вони продовжують використовуватися. Те ж стосується і вимог до безбар’єрності.
Кабінет міністрів у двомісячний термін має привести усі нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Однак, саме на цій стадії можуть виникнути складнощі.
Цими змінами до Закону для проектувальників відкрили двері до нових підходів, але за цими дверима поки що стоїть стіна з нормативних вимог. Необхідно розробити механізм використання параметричного методу нормування, який дасть змогу аналізувати існуючі вимоги та пояснить, як можна застосувати такий підхід на практиці. Без цього новітні методи проектування ризикують залишитись виключно на папері.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 440
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 422
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17601
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12165
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11129
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10085
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 9990