Чому розгляд справи "беркуту" знов затягується?
Довгоочікуване судове засідання Святошинського районного суду Києва у справі масових вбивств на Майдані, що пройшло 6 липня, викликало чимало думок. Обом сторонам, як потерпілим, так і захисту обвинувачуваних, вдалося домогтися від суддів якогось конструкт
Києва у справі масових вбивств на Майдані, що пройшло 6 липня, викликало чимало думок. Обом сторонам, як потерпілим, так і захисту обвинувачуваних, вдалося домогтися від суддів якогось конструктиву. Але наші побоювання в тому, що процес буде дуже складним, в черговий раз підтвердилися.
Одним із завдань засідання було дообрати ще одногоосновного присяжного, яким став Олександр Конєв, журналіст і редактор газети"Ми всі українці". Таким чином, питання формування суду присяжних, щояк ми пам’ятаємо затягнулось більш ніж на два місяці, було нарештівирішене. До складу основних присяжних увійшли пенсіонери Юрій Щербаков таАнатолій Годлевський, а також згаданий вже Олександр Конєв. Запасними сталипенсіонер Анатолій Горобець, до 2005 року працював у Міністерстві внутрішніхсправ інспектором дізнання, капітан міліції, і Ярослав Сушкевич, головнийінженер у будівельній компанії, який до 2008 року був дільничним уСвятошинському районі Києва.
В той же час, сторона захисту продовжувала наполягати навідводі всіх присяжних (у зв'язку з відомими вже порушеннями: представникиКиївради включили в список кандидатів в присяжні раніше ніж був оголошенийконкурс на добір в кандидати), але судді відмовили. Більше того, одна зпотерпілих також зі свого боку звернулася із заявою про відвід присяжногоКонєва, але суд її прохання не задовольнив. Потерпілі також погоджуються з тим,що відбір кандидатів в присяжні Святошинського району Києва та затвердженняКиїврадою списку присяжних відбулося з істотним порушенням норм закону, щоставить в майбутньому під сумнів законність рішення суду.
Але навіть не в цьому основна проблема. Саме вчора малорозпочатися слухання у справі із зачитування обвинувального акта. І перешкоддля того, щоб почати слухання справи, начебто не було. Але один з представниківпостраждалих раптово заявив клопотання про відкладення справи з причини того,що його довіритель хоче бути присутнім на слуханні. І з незрозумілих причин(не зважаючи на те, що явка потерпілих судом не визнана обов’язковою, а розглядсправи розпочався без їх участі), судоголосив перерву в засіданні до 15 липня, мотивуючи це тим, щоб дати іншим потерпілимможливість звернутися з цивільними позовами.
Пояснимо: за Кримінально-процесуальним кодексом,потерпіла сторона, до заслуховування цього акту, має право заявити цивільніпозови про стягнення матеріальної та моральної шкоди. І ті, хто хотів це зробити,вже скористався цим правом. Деякі позови були повернуті у зв'язку з неналежнимоформленням. Крім того, суд вже давно визнав явку потерпілих на слухання справинеобов'язковою. Причому, повідомив про це всіх під розписку.
Стороною захисту був заявлений протест. Ми, звичайно,розуміємо, що суд з одного боку намагається захистити права потерпілих, але зіншого боку, очевидним є чергове порушення прав затриманих, зокрема щодорозумності строку тримання під вартою без вироку - вже більше року людиперебувають під арештом.
До того ж, риторичним залишається питання про те, чибудуть подані цивільні позови чи ні. І чому халатне відношення учасниківпроцесу щодо своєчасного звернення з позовами має бути підставою затягуваннясудового розгляду та, як наслідок, тримання людей під вартою? Адже всі учасникина це мали достатньо часу.
Також збентежив ще один прецедент. Коли дискутувалосяпитання про відкладення справи на 15 липня, рішення приймалося як професійнимсудом, так і присяжними. І важливо зазначити, що присяжні спочатку погодившись,що перешкод для зачитування обвинувального акта немає. Однак, потім вони підвпливом суддів змінили рішення та погодились з вимогою про перенесення. Єймовірність, що судді до них не будуть прислухатися й надалі.
Звичайно, хочеться вірити в зворотне, але поки хід справине залишає особливих надій на об'єктивність правосуддя.
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2564
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2198
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2097
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1748
-
Переговори між США й Україною в Саудівській Аравії: чого очікувати
Думка 1730