Як будемо боротися з тими, хто незаконно рубає наші дерева
Останнім часом в Україні не меншає історій про вирубку дерев у містах. Чого лишень варті дві останні події в Одесі.
У лютому жителів незаконно позбавили масиву зелених насаджень у центральній частині міста, а пізніше – ще в одному районі вирубали блакитні ялини, яким уже не один десяток років. Начебто під забудову.
Столиця також «не відстає». Наприклад, у Києві недавно знищили дерева в самому центрі міста, неподалік станції метро «Олімпійська». Міг бути якийсь локальний «Централ парк», а замість цього, ймовірно, отримаємо порцію висоток. Такі історії дуже поширені для нашої країни та відбуваються мало не щодня на заході, сході й у центрі держави. В результаті наші з вами міста втрачають щоразу більше зелені, кисню та... здоров'я своїх жителів, відповідно.
Чому так відбувається?
Фактично зараз разом із дозволом на проведення будівельних робіт забудовник автоматично отримує дозвіл на видалення зелених насаджень на відповідній ділянці за умови відшкодування вартості цих дерев. Однак визначають цю вартість за «спеціальною методикою», до якої є безліч запитань. Хоча навіть не це важливо. Критичний момент полягає в тому, що якщо є гроші – а у забудовників вони є – можна вирубати сотні гектарів зелених зон міста фактично безкарно. Так, наприклад, було на Гагарінському плато в Одесі, коли вирубали понад 200 унікальних дерев і заплатили, згідно з інформацією ЗМІ, тільки 90 000 гривень відшкодування. Для великих девелоперських компаній такі суми – копійки. Є й інший варіант, коли дозволу на будівництво взагалі немає, проте забудовнику «дуже треба» почати роботи, а зелені насадження йому заважають. У цьому випадку відкрито порушується закон, але всі кримінальні провадження в таких історіях – малоперспективні.
Чому?
Відкриваємо Кримінальний та Адміністративний кодекси і бачимо, що сьогодні вітчизняне законодавство передбачає за незаконне вирубування дерев у межах населених пунктів тільки адміністративну відповідальність. Наприклад, якщо фізичній особі раптом заманеться вирубати у вашому дворі або на центральній площі міста десяток дерев, то ця людина заплатить штраф у розмірі від 170 до 510 гривень і спокійно піде додому. Якщо ж на такий крок зважиться посадова особа або підприємець, то штраф може становити 850 гривень. Безумовно, вважати таку норму достатньо превентивним заходом неможливо. Штраф менше як 10 доларів не зупинить потенційних вандалів, як і штраф трохи вище ніж 30 доларів не зупинить потенційних недобросовісних забудовників.
Що робити?
Посилювати відповідальність за знищення дерев. Зараз ми плануємо прирівняти відповідальність за зазіхання на дерева, що ростуть у місті, до відповідальності, яку доведеться нести за вирубку насаджень у лісі. А це значно серйозніше, ніж оплатити мізерний штраф.
Що передбачає законопроєкт?
Перша новела – це збільшення штрафів за знищення дерев, які ростуть у населених пунктах. Відтепер за таке свавілля доведеться сплатити не 170 гривень, а від 1700 до 3400 для фізичних осіб і від 5100 до 8500 – для фізичних осіб-підприємців і посадових осіб. І це у випадках, якщо вартість знищених зелених насаджень не перевищила 21 020 гривень. Фактично ми підвищуємо штраф у 10 разів.
Якщо ж буде знищено насаджень на суму понад 21 020 гривень і зроблено це буде навмисне, то доведеться заплатити штраф у розмірі від 8500 до 17 000 гривень або ж займатися до двох років виправними роботами, або навіть сидіти у в’язниці.
Якщо ж вандали вчинили вирубку дерев повторно або дерева були знищені за змовою групи осіб, наприклад, якимось забудовником, то у в’язниці доведеться відсидіти до п'яти років. Якщо ж зловмисники знищать дерев на суму понад 63 060 гривень, тоді покарання стає ще більш серйозним. У такому випадку доведеться провести за ґратами до семи років.
Подальший план?
Зараз із цим законопроєктом ми йдемо до профільного комітету Верховної Ради, у нас хороша підтримка ініціативи щодо посилення відповідальності за знищення зелених насаджень. Ми з вами повинні бачити дійсно зелені, квітучі міста, а не дедалі більші бетонні джунглі.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11799
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3342
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2838
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1966
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1918