"Справедливість, зручність і прозорість". Як насправді працюють податкові органи?
Податківці вкотре звітують про видатні результати своєї роботи.
Мовляв, у січні-березні 2021 року надходження до держбюджету, зокрема, ПДВ, суттєво зросли , якщо порівнювати їх із відповідним періодом року минулого. Це пояснюєтьcя тим, що (цитую офіційне повідомлення із сайту ДПС) «податкова служба продовжує боротьбу з тіньовою економікою та розбудову сучасної моделі взаємодії з платниками податків за принципами справедливості, рівності, прозорості та зручності процесів у сфері оподаткування».
Впевнений, більшість підприємців, прочитавши твердження податківців про зручність процесів оподаткування та сучасну модель взаємодії з платниками податків, вкотре відчули, що їх не поважають і зухвало обманюють. Бо показувати автомобіль «Таврія» і запевняти, що це зручний, автоматизований і надсучасний «Мерседес», можна тільки у тому випадку, коли до співрозмовника немає поваги або є сумніви щодо його розумових здібностей.
Чи варто рівнятися на 2020 рік?
Але це емоції, тому звернемося до статистики. Порівнювати податкові надходження з минулорічними й радіти їхньому збільшенню, звісно, можна. Якщо не знати, що 2020 рік був абсолютно провальним з точки зору економічних показників. Нагадаю, що в квітні минулого року Верховна Рада затвердила коригування планових показників бюджету. Так, план доходів зменшили на 119,7 млрд грн або на 11% і встановили на рівні 975,8 млрд грн. Тому що вже тоді було видно: прірва між плановими й фактичними надходженнями зростає.
А за підсумками 2020 року дефіцит державного бюджету у порівнянні з 2019 роком зріс в 2,7 рази і став найбільшим за останні десять років, склавши 5,3% від ВВП.
В держбюджеті 2021 року дефіцит встановили на рівні вже 5,5% від ВВП (до речі, закон дозволяє щонайбільше 3% дефіциту), урізавши витратну частину і «спрогнозувавши» дохідну. Цей «прогноз» не має під собою жодного обґрунтування. Але перед податківцями стоїть завдання - збирати більше! Ось вони й намагаються це робити. Та чи за рахунок «розбудови сучасної моделі взаємодії з платниками податків»? Про це логічніше спитати самих платників податків.
До Бахрейну чи Естонії нам дуже далеко
Я вже писав, що опитування «Індекс настроїв малого бізнесу у 2020 році», оприлюднене 24 лютого 2021 року Європейською Бізнес Асоціацією, засвідчило зниження протягом останнього року настроїв у підприємницькому середовищі - з 3,07 до 2,38 балів із 5 можливих. І це найгірший показник за останні 3 роки! Можна було б списати все на пандемію та карантинні обмеження, але у першій трійці причин, що заважають бізнесу розвиватися, учасники опитування вказали «обтяжливі податки і репресивний тиск фіскальних органів». Тобто тих самих органів, що звітують про «справедливість, прозорість та зручність» у своїй роботі.
Нагадаю вкотре, що у рейтингу «Doing Business» Світового банку - він визначає, наскільки легко вести бізнес у тій чи іншій країні, - Україна посідає 65 місце серед 190 країн світу. Цікаво те, що наша країна продемонструвала зростання в таких категоріях, як «Отримання дозволів на будівництво» (з 30-го на 20 місце), «Підключення до електромереж» (із 135-го на 128 місце) і «Захист міноритарних інвесторів» (із 72-го на 45 місце). Водночас в категорії «Оподаткування» Україна скотилася з 54-го на 65 місце!
На практиці «зручність і прозорість» роботи ДПС означають, що в Україні підприємець витрачає понад 327 годин на рік на підготовку і подачу податкової звітності. Натомість, у Грузії – це 216 годин, у США – 175 годин, Естонії – 50, а в Бахрейні – 22,5!
Про вартість податкового адміністрування
Є ще один показник ефективності фіскальних органів, на який би я хотів звернути увагу. Це вартість податкового адміністрування, котра обчислюється в розрахунку на зібрані кошти. Маємо статистику 2019 року. Отже, порівняйте: на збір кожних 100 долл податків Україна витрачала 1,08 долл бюджетних коштів. Це висока ціна, адже, приміром, у Польщі вона становить 0,65 долл, в Індії – 0,58 долл, а в Сполучених Штатах – лише 32 центи. Нагадаю, що в 2019 році робота ДПС коштувала українцям понад 10 млрд грн, а сума зібраних податків тоді становила 998 млрд грн. У 2020 році вартість збору 100 долл податків в Україні майже не змінилася.
Якби наші податківці виконували той самий об’єм роботи, але меншим штатом, ми б уже наздогнали поляків за вартістю податкового адміністрування. На жаль, наведена статистика додатково свідчить про нераціональну структуру податкових органів, роздутий штат працівників, виконання ними дублюючих функцій, недостатній рівень автоматизації процесів оподаткування тощо.
До цього додам, що ефективність податкової системи України можна підвищити шляхом зниження контролю над бізнесом. Це позначиться й на вартості витрат на ДПС, адже кожна податкова перевірка — це теж витрати з держбюджету. Особливо доцільним цей крок був би стосовно мікробізнесу. Тому в багатьох країнах світу діє спрощене чи пільгове оподаткування нових і малих підприємств. Малим підприємцям дають стати на ноги, стимулюють їх, а вже згодом обкладають податками й перевіряють. Скажіть, який сенс душити контролем ті ж таки ФОПи, якщо половина з них зачиняється в перший рік роботи? Це статистика.
Погоджуюся зі своїми колегами-експертами, які вважають, що потрібно міняти саму філософію податкової системи – з репресивної на стимулюючу. А це, звісно, передбачає комплекс змін, які прописані в моїй програмі податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Це - реструктуризація податкових органів, централізація їхніх функцій якнайширша лібералізація системи оподаткування, запровадження амністії капіталів та податку на виведений капітал, автоматизація й цифровізація адміністрування податків, скорочення кількості податкових перевірок.
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак вчора о 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов вчора о 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль 16.11.2024 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов 16.11.2024 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 10040
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 7997
-
Чи корисно їсти лише раз на день?
Життя 7953
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5234
-
NASA та Microsoft запустили чатбот на основі ШІ, що відповідає на питання про Землю
Бізнес 4265