Громадський бюджет: чи готові мешканці та влада співпрацювати?

Два роки в Україні діє громадський бюджет. Прийшов час підсумків, аналізу викликів та перемог, спроб співпраці влади і громадськості, ідентифіації наступних кроків щодо удосконалення механізму громадського бюджету.

Громадськийбюджет (бюджет участі) – популярний інструмент учасницької демократії, якийзабезпечує мешканцям можливість участі у розподілі частини коштів місцевогобюджету, взаємодії з органами місцевого самоврядування, формування командпроектів та спільнот, які їх підтримують.

Громадськийбюджет запроваджено у майже 100 органах місцевого самоврядування України (далі- ОМС): міста, об’єднані територіальні громади, 1 районна рада Полтавської області та Полтавська обласнарада.

Дослідившиположення 85 ОМС, можна зробити певний аналіз та висновки щодо способів голосування, кількості залучених мешканців, тематики проектів. Різні ОМС навіть називають тавизначають цей процес по-різному. В деяких ОМС це – бюджетування за участігромадськості (Канів, Первомайськ), а десь, наприклад, у Полтавській обласнійраді - це бюджет участі. Всього зафіксовано 15 різних назв та 24 визначеннягромадського бюджету в ОМС України. 

Загальний розмір громадського бюджету увсіх українських містах, за весь час його проведення, складає близько 700 млн.грн: від 50 000 грн у Світловодську до 100 000 000 грн у Києвіта Одесі. Нещодавно, Київська міська рада збільшила розмір громадського бюджетуКиєва на 50 млн гривень, що означає, що Київ має найбільший розмір громадськогобюджету в Україні, а саме 150 000 000 грн.

Усіобласні центри України, окрім Херсона, запровадили громадський бюджет.Положення про громадський бюджет у Миколаєві та Харкові були прийняті восени2017 року, проте Миколаїв вже запустив механізм громадського бюджету, щоозначає, що у 2018 році перші проекти громадського бюджету будуть реалізовані.Харків починає процедуру збору проектів та голосування за них у 2018 році.

Вобласних центрах України у 2017 році було подано близько 3000 проектів.Барометром місцевої проблематики можна вважати тематику проектів, які подаютьсяна громадський бюджет. У 2017 це: благоустрій та інфраструктура (20%), спорт(18%) й освіта (17%). Це є ті питання, на які городяни готові витрачати коштимісцевого бюджету, а отже і власні кошти; ті сфери місцевого життя, дегромадськість відчуває себе найбільш незахищеною, а значить сфери, на якімісцевій владі потрібно звернути увагу.

Голосуванняза проекти громадського бюджету відбувається, здебільшого, на платформах відІБСЕД, ФСЄ, Громадський контроль чи на власних платформах органів місцевогосамоврядування. Голосування за проекти проводиться у різний спосіб: електронний(наприклад, Київ та Львів), паперовий (Бердичів та Тростянець) та змішаний (65ОМС). У 2017 році близько 0,6 млн осіб долучилися до голосування за проектигромадського бюджету лише в обласних центрах. Найбільше мешканців вдалосязалучити у Львові, а саме 12,1% населення від 18 років, а найменше у Запоріжжі– 1,5%.

Електроннимголосуванням вважаємо не лише саму можливість проголосувати онлайн, а й забезпеченняідентифікації онлайн за допомогою надійних інструментів. Надійнимиінструментами ідентифікації є: ЕЦП, BankID,ID-картки, карткимістянина. Київ, у цьому році, запустив голосування через мобільний додатокПриват 24, що також вважаємо надійним інструментом. Цей досвід вже намагаютьсяперейняти Суми та Кременчук. 

Практика показує, що скановані копії різнихдокументів, що завантажуються у систему (як спосіб ідентифікації) є, реально,шпариною для фальсифікацій, як і реєстрація через електронну пошту, соціальнімережі та інше. Так, звісно, одним із аргументів «за» змішане голосування цеможливість проголосувати для осіб похилого віку, що значно спрощується за умовизабезпечення їм можливості голосування у ЦНАПах.

Змішаним,голосування вважають тоді, коли онлайн та офлайн голосування відбуваєтьсяпаралельно. Під час змішаного голосування результати голосування бюлетенямиможуть вноситися одразу до онлайн системи (так, наприклад, у Дніпрі та Каневі),що знижує ризики фальсифікації, а можуть рахуватися і паралельно післязавершення голосування (як у Мелітополі та Жовтих Водах), що підвищуєможливості для фальсифікації.

Деякіміста також вирішили обмежити сфери реалізації проектів та заборонили подаватипроекти комунальним закладами, наприклад, у Каневі, щодо проведення ремонтнихробіт, закупівлі обладнання та матеріалів для бюджетних закладів; наприклад, уКропивницькому відмовилися від проектів, пов'язаних із енергоефективними заходами ушколах, лікарнях та дитячих садочках. Зрозумілим здається, що люди хочуть змінта кращих умов для себе та своїх дітей і вважають це пріоритетом, а якщо щеможуть згуртувати людей навколо своїх ідей, то це формує активне суспільство тарозвиває громадянське суспільство в Україні. Коли влада будь-якого рівняздійснює свої повноваження та не прислухається до думки народу, народ,використовуючи інструменти е-демократії, перебирає на себе її повноваження, уданому випадку повноваження місцевої влади. І якщо місцева влада не вважаєремонт садочків та шкіл пріоритетом, то так вважає місцева громада, то можеварто прислухатися?!

Аналізположень про громадський бюджет показав, що існує чиновницька (під контролемвлади) та громадська (під контролем громадськості) моделі громадського бюджету,а також змішана модель, яка є перехідним етапом від однієї моделі до іншої.Визначити модель громадського бюджету свого міста можна, проаналізувавши чизалучається населення до механізму громадського бюджету на всіх його етапах. Чимає громадськість право вирішального голосу щодо затвердження реєстру проектівдля голосування; чи може громадськість знімати з голосування проекти, за якіпроводилася недобросовісна агітація, підключався адміністративний ресурс; чивпливає громадськість на визначення розміру громадського бюджету; чи має правоавтор контролювати процес реалізації власного проекту. Якщо на всі ці питаннявідповідь позитивна – то у Вашому місті запроваджено громадську модельгромадського бюджету. Якщо ж ні – то є ще купа роботи, щоб зробити громадськийбюджет реальним інструментом впливу та громадської активності. Вартим уваги єдосвід Києва щодо реалізації громадського бюджету, це і громадська бюджетнакомісія (фактично апеляційний орган) з правом вирішального голосу щодозатвердження реєстру проектів для голосування, і вплив мешканців на розміргромадського бюджету, а отже максимально наближена до ідеальної громадськамодель громадського бюджету.

Колимешканці та влада готові співпрацювати і розуміють, що громадський бюджет – це спосібпокращити власне місто, шанс для влади стати більш відкритою та готовою додіалогу, можливість для мешканців зрозуміти особливості функціонування тієїсфери, у якій реалізовується проект.

Такимчином, громадський бюджет став тестом на готовність місцевої влади до співпраціз громадськістю та налагодження діалогу. Різні органи місцевого самоврядуванняпройшли цей тест по-різному. Після завершення циклу громадського бюджетувідповідні висновки мають бути зроблені та внесені конкретні зміни дляпокращення громадського бюджету.

Велика кількість питань під час реалізації громадського бюджету виникало через наявність численних колізійта прогалин у Положеннях багатьох ОМС, що зрозуміло, враховуючи бракпрофесіоналів на місцях, які знаються на написанні положень та володіютьнормотворчою технікою.

Дляудосконалення механізму громадського бюджету в Україні необхідно: розробитиТипове положення про громадський бюджет для міст та регіонів, визначивши уньому, що ключовим принципом громадського бюджету є залучення мешканців накожному з його етапів; розпочати формування Національної коаліції ОМС-практиківгромадського бюджету, Національної громадської апеляційної комісії; сформуватирейтинг ОМС-практиків громадського бюджету та невпинно ділитися досвідомвирішення тих чи інших проблем запровадження та реалізації громадського бюджету.Важливо пам’ятати, що громадський бюджет змінює громади не лише ззовні - архітектурно,з питань благоустрою та інше, а і зсередини формуючи активну громадськість,діалог та співпрацю між громадою та місцевою владою, що є однією знайсуттєвіших перемог, які дає громадський бюджет.

Стаття підготовлена наоснові матеріалів дослідження, виконаного автором та експертами Центру розвиткуінновацій НаУКМА за підтримки Фонду Східна Європа у рамках реалізації програми EGAP.