Більшість дитячих будинків України не розраховують на допомогу держави
Принаймні, такий висновок можна зробити на підставі звіту одного благодійного фонду, який протягом майже чотирьох місяців розвозив комплекти постільної білизни по дитячим будинкам на теренах України.
Принаймні, такий висновок можна зробити на підставі звіту одного благодійного фонду, який протягом майже чотирьох місяців розвозив комплекти постільної білизни по дитячим будинкам на теренах України. Географія проекту вражає, адже жодної територіально-адміністративної одиниці нашої держави не оминув проект «Солодкий сон в кожен дитячий будинок». Ще влітку 2013 року до нашого фонду стали надходити заявки від сиротинців з усієї України з проханням допомогти у придбанні найнеобхіднішого – наволочок, простирадл, рушників, адже за відсутності належного фінансування, зробити це самотужки дитбудинки не в змозі.
Старт проекту відбувся в жовтні 2013, тоді ж відбулась прес-конференція, де серед присутніх представників влади, був і директор дитячого будинку міста Вишгород Микола Дрижак. Пан Микола тоді підтвердив нагальність благодійної акції – його заклад був одним з перших, куди приїхав вантаж. Колеги пана Миколи з деяких інших регіонів були ще більш категоричними відносно актуальності благодійного проекту, адже, за їх словами, державного фінансування їм категорично не вистачає, тому допомога приватних меценатів інколи є справжнім святом для вихованців.
Така картина, на жаль, існує скрізь – від західних до східних регіонів, від Півночі до Півдня. За словами фахівців, державна машина у питанні догляду за сиротами здебільшого фінансує утримання соціальних працівників та забезпечення сплати дитбудинками комунальних платежів, а не розвитку системи дитячих будинків сімейного типу та фінансування програми усиновлення та пропагування сімейних цінностей, стимулювання бажання українців усиновлювати та залишати дитину в своїй біологічній родині. Чомусь наші чиновники вкотре дивно розставляють пріоритети: замість того, аби дати дитині родину і направити гроші на фінансування родинного майбутнього, держава витрачає купу грошей на супутнє: роботу соціальних працівників, «комуналку», нескінченні ремонти… За неодноразово оприлюдненими даними, фактичні затрати на утримання дитини, залежно від типу закладу, держава спрямовує від 6 до 9 тисяч гривень на місяць. При цьому 85% – це саме те «супутнє», що аж ніяк не відноситься до самої дитини-сироти. А близько 15% цієї суми дійсно витрачається на потреби дитини, як правило, це кошти на харчування.
Тож допоки державні мужі будуть жити за принципом «а після нас – хоч потоп», на якісні зміни не варто очікувати. Отже, українським дітям, які залишись без батьківської опіки, навряд чи можна розраховувати на гідні умови життя, хіба що тільки існування…
P.S. Ось чому в Україні зараз розгортається широкомасштабна інформаційна кампанія щодо переваг впровадження деінституалізації та реформи системи захисту дітей. Ця кампанія об’єднала чимало благодійних і громадських організацій в Україні та відкрита для усіх небайдужих, хто може допомогти реалізувати її завдання. Більше інформації про завдання проекту можна дізнатись тут.
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 27.04.2025 09:44
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 512
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 175
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 98
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 30482
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 18256
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 17343
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 10467
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8534