Вимагати зразок лікарського засобу в медзакупівлях - законно?
Медзамовники почали опановувати "нові висоти" у вимогах до потенційних учасників закупівель.
Проводячи постійний моніторинг закупівель, що їх здійснюють заклади охорони здоров’я, помічаю, що замовники почали опановувати "нові висоти" у встановленні умов до потенційних учасників закупівель.
Я неодноразово акцентувала увагу на тому, що необхідність надати гарантійні листи від виробника товару або ж його представника носить дискримінаційний характер та не дає замовнику жодних важелів впливу у випадку зриву поставок, постачання неякісного товару тощо.
Натомість, почала набирати популярність нова вимога, що включають медзамовники до тендерної документації – надати зразки товарів!
«…замовник має право вимагати надання по одному зразку товару, що пропонується до постачання для оцінювання його відповідності до вимог щодо технічних та якісних характеристик…».
Ось такий текст протягом тижня я зустрічаю у різних медичних установах в розділі тендерної документації, де викладаються технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Тим, у кого виявила дану дискримінаційну вимогу, направила листи задля внесення змін до тендерної документації, оскільки встановлені умови не узгоджуються з вимогами Закону про закупівлі.
Так, вимога надати зразок товару для оцінювання його замовником (якщо це не закупівля для потреб оборони) є дискримінаційною та суперечить нормам законодавства у сфері закупівель. І зараз поясню, чому саме.
Вказана умова передбачає, що на час проведення закупівлі учасник вже закупив необхідний товар, має його в наявності та спроможний надати замовнику зразок. Така вимога покладає на всіх учасників закупівлі зайві додаткові витрати щодо закупівлі товару без впевненості в тому, що в подальшому учасник зможе реалізувати цей товар.
Підстави для відхилення тендерної пропозиції викладені в статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, пропозиція учасника може бути відхилена, зокрема, за невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки тощо та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Вимога замовника надати зразок товару створює підґрунтя для можливого дискримінаційного підходу в оцінці тендерних пропозицій. Адже виникає можливість відхилити пропозицію учасника, яка повністю відповідає тендерній документацій, однак по різним причинам наданий зразок чомусь «не сподобався» замовнику.
Отже, дана умова в тендерній документації суперечить принципам прозорості та відкритості здійснення закупівель, оскільки оцінка товару самим замовником поза процедурами закупівель та межами електронної системи створює можливість для суб'єктивного підходу.
Практика органу оскарження (Антимонопольний комітет України) із зазначеного питання усталена та залишається незмінною – вимога до учасника процедури закупівлі надати зразок товару суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, ненадання зразка не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції (рішення органу оскарження від 26.11.2019 №17440-р/пк-пз, від 13.12.2019 №18579-р/пк-пз).
Сподіваюсь, медзамовники, ви зрозуміли, що вимагати зразок товару це незаконно і такій вимозі не місце в тендерній документації.
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський вчора о 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько вчора о 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко вчора о 12:55
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер вчора о 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк 27.05.2025 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак 27.05.2025 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська 27.05.2025 12:59
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ Ольга Рубітель 26.05.2025 22:13
- Cмарт контракти в енергетиці: чи готова Україна до диджиталізації ринку Ростислав Никітенко 26.05.2025 12:54
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 25.05.2025 00:57
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1095
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 206
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 139
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 130
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 122
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 11870
-
BLUETTI представляє Apex 300: електростанція для дому, автофургонів та автономного життя
Новини компаній 6379
-
У Литві частину допомоги, що була призначена для українців, надали росіянам та білорусам
Бізнес 5865
-
Кухонний чекап: що насправді небезпечно в посуді і як це впливає на мозок, IQ і гормони
Життя 4701
-
Тренд на вертикальні серіали: українська Holywater заробляє на них мільйони. Як це працює
Технології 4394