Обсяги продажу нерухомості на етапі "котлован" почали зростати
Про зростання ризиків при купівлі нерухомості на первинних етапах будівництва
Кожен із забудовників вже давно навчився коригувати попит у продажу своєї нерухомості. Виключення складають лише ті, що з самого початку можна було віднести до невдалих чи проблемних проектів. Не завжди коливання попиту відповідає реальним справам на ринку нерухомості. Забудовники досить не погано навчилися маніпулювати емоційними складовими потенційних покупців. Ці маніпуляції працюють як у напрямку зростання цін, що ми часто можемо бачити у рекламі у вигляді: «…. поспішайте купувати, адже з такого-то числа буде підвищення ціни», тік і у напрямку зниження: «…акційні знижки з приводу…».
Любі бонуси у вигляді додаткових подарунків є конкурентними перевагами перед конкурентами. Умовно безкоштовні парковочні місця, комори, збільшені місця загального користування тематичного призначення – є інструментами збільшення попиту на нерухомість.
Не прямі стимулюючі заходи у вигляді лотерей з розіграшу безкоштовного ремонту, додаткової знижки, квитків на далекі моря та т.і. – є вторинними стимулюючими засобами, які сприймаються як неочікувана радість для того, хто виграв та PR привід для відділу маркетингу забудовника.
Найбільш дієві заохочення – це чітке позиціонування житлового комплексу за відповідні кошти при належній якості будівництва.
Мінімальні налаштування будь-якої бізнес моделі будуть намагатися забезпечувати фінансовий потік, необхідний для виконання будівельних робіт згідно з графіком будівництва.
Необхідно зазначити, що у кожного забудовника є свої власні цілі при формуванні плану продажу. Найбільш варіативними є ті забудовники у яких одночасно у будівництві та реалізації є декілька проектів. При умові, що від продажу нерухомості, забудовник буде отримувати надлишкові кошти, він має змогу перенаправляти фінансові потоки у різних напрямках, наприклад: для пришвидшення будівництва, для зростання ціни, на розвиток нових проектів та т.і.
Із загальних тенденцій можна зробити висновок, що у даний час найбільше грошової вигоди мають ті забудовники, які будують свій імідж на основі надійного забудовника. На даний час, окрім ціни та особливостей житлового комплексу – це є найбільш впливовий аргумент. При рівності ціни та більш-менш схожих характеристик, у т.ч. місця розташування, покупець майнових прав на майбутню квартиру, надає перевагу більш надійному забудовнику на його думку. При чому, покупці, які не орієнтуються на первинному ринку нерухомості, вважають, що кількість побудованих об’єктів та термін перебування на ринку – це запорука надійності забудовника. Згадаємо УКОгруп з їх 42-ма проблемними будинками та більш ніж 10-ти річним «стажем» на ринку.
Сьогодні є одна важлива та небезпечна тенденція на ринку: надійні забудовники продають майнові права на квартири у комплексах, що ще не почали будуватися. Покупці, дивлячись на привабливі ціни та оцінюючи забудовника як надійного віддають йому кошти під його зобов’язання побудувати житло через 2-3 роки. Ця тенденція нагадує продаж «котлованів» 2005-2008 років. Різниця полягає у тому, що сьогодні на перших етапах будівництва метри продаються за мінімальною націнкою від собівартості. Небезпека полягає у тому, що такі забудовники можуть переоцінити свої можливості на фоні прогнозування загального руху ринку. І як наслідок – ті, житлові комплекси, що сьогодні показують зростання попиту, не факт, що вони завтра опиняться у ситуації при якій потрібно буде будувати вже продані квадратні метри, а для цього не буде вистачати коштів.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 21788
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18719
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12644
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12122
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 9007