Велика брехня кремлівської прислужниці "Комсомольской правды"
Ми ніколи не вирвемося з ідеологічного полону московської орди, аж поки не заборонимо тиражування, розповсюдження рашівський газет на нашій території. А привід розірвати інофрмаційну експансію є чудовий. Читайте пост блога - зрозумієте...
Агресивна рашівськабойова трибуна всіх часів і поколінь, що бере свій каправий початок аж відленінської пори двадцятих років минулого століття «Комсомольская правда», яканині явно виділяється бурхливим маренням у прислузі кремлівського маніяка,либонь, переплюнула пріснопам’ятне ГРТ зі своїм «розіп’ятим хлопчиком» з пропасниці.Явно на замовлення московітських пропагандистів, нев’януча в брехнях КП сплелаі розповсюдила цими днями чергову байкупро начебто збитий українським винищувачем пасажирський «Боїнг» рейсу М-17,жертв якого оплакував весь світ. Як встановила СБУ, правдиве в цій юродивій версіїодне – ім’я та прізвище пілота, який дійсно літає на машинах класу СУ-24. Івсе. Ще встановлено, що 17 липня капітан Владислав Волошин, на якого вказує КП,у повітря на своєму бойовому судні не підіймався. А московітська «Комсомолка» стверджує,що це якраз він розстріляв малайзійський пасажирський борт.
Як бачимо, для інформаційної качки використали справжнє ім’явійськового, а все інше приплели, виметикували. І цього виявилося досить длясправжньої істерії. Довкруги цього божевільного фейку Росія на весь світ підіймаєтакі публічні хвилі, що пора міряти температуру в тих, хто виступає з заявамищодо «нових фактів, віднайдених журналістами». А Слідчий комітет РФ навітьпорушив кримінальну справу.
У цій історії мене ніщо не дивує, окрім одного. КП і її «бойовіпера», які удостоїлися високих нагород Кремля за «повернення Криму», за відвагув Донбасі при здійснені загарбницької операції «Російська весна» (мається наувазі, мабуть, донос кореспондента поіменованої вище газети Стєшіна бойовикам наколегу з німецького журналу «Більд» Пола Ронзхаймера за те, що той начебтонеправильно пише про Гіркіна і його банду), вже не раз доводить на ділі свою собачувідданість окупаційні політиці Владіміра Путіна. Проявляє зверхнє імперське ставленнядо народів нашої держави. Страждають від того мільйони українських людей. Іншимисловами, «многоорденоносная» «Комсомольская правда» перетворилася в Україні, бомасово розповсюджується тут, на своєрідну гітлерівську газету «ФьолькішерБеобахтер», нацистський бойовий листок, який подібно стравлював людей,запускав в маси несусвітні вигадки і брехні, паплюжачи українських громадян вроки Другої світової війни.
Сьогоднішня«Комсомольская правда» ідеологічна посестра гітлерівської «ФьолькішерБеобахтер».
Єв Україні Міністерство інформаційної політики. Чи не його це справа нарешті взятисяза чищення авгієвих конюшень на комунікаційному полі держави. Належить ретельновиполоти геть такий злоякісний бур’ян, яким проростає ця брехлива КП і їмподібні московітські видання, котрі є свідомою ворожою пропагандою, осередкамиформування ворожої «п’ятої колони» в нашому тилу.
Якбиміністром інформації нині був я, ще б сьогодні неодмінно заборонив (можливо,через суд, чи як там іще вчиняється подібне) на території України роботукореспондентських пунктів цього видання, будь-яке тиражування накладу, йогопередплату і розповсюдження в Україні. Особливо ж за, підкреслю, демпінговимицінами, як це роблять російські видання. Хочуть москвичі продавати свої брехливігазети, нехай завозять їх до наших міст із Росії, реалізують за цінами, які бне були нижчими від українських видань.
Себто, ніякихпреференцій ворожій пропаганді! За цим повинні слідкувати певні державніоргани.
Я б заборонив ціфейкові бойові листки Кремля, якими однозначно стали в нас «Комсомольскаяправда» в Украине», «Московский комсосомлец» в Украине», «Труд», «Известия» вУкраїні. Вони розсадник ворожої пропаганди. Зловживають нашою гостинністю ідовірою, пішли геть за хутір Михайлівський!
Отже, брехливі ворожігазети – під ніж! Інакше ми ніколи не вирвемося з-під кремлівської експансії…
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 377
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 250
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 205
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 87
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
78323
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 35321
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 27671
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22705
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15100