Про росактиви, дозволи на використання зброї та міжнародне право
Кілька слів про актуальне з позицій міжнародного права.
Щодо міжнародного права та «дозволів» на використання зброї.
Міжнародне право це сукупність «режимів», які, хоча й тісно пов’язані та все ж є відносно самостійними.
До питання використання зброї найбільш дотичними є: jus ad bellum (право війни, а скоріше – право самооборони, адже застосування сили державами заборонено Статутом ООН), jus in bello (міжнародне гуманітарне право), міжнародне право прав людини, міжнародне кримінальне право та деякі інші (як то екологічне).
Жоден з цих режимів не передбачає дозволів/заборон від одних держав іншим щось робити зі зброєю. Принаймні до того, як це не стане звичаєвою нормою.
Більш того, країни-партнери заперечують чи принаймні публічно не підтверджують свою участь в колективній самообороні (що могло б передбачати певний «розподіл ролей» та прийняття саме колективних рішень як оборонятись та використовувати зброю).
Натомість держави-партнери стверджують про підтримку України в реалізації її невідʼємного права на індивідуальну оборону. Тобто, захищайтеся самі, але ми вас підтримаємо.
На моє переконання, країни-партнери (союзники) вже перебувають у стані колективної самооборони, хоч і намагаються це прямо не визнавати. Про це напишу окремо.
Саме ж по собі використання зброї (власної чи наданої партнерами) Україною підкорено цим міжнародно-правовим режимам.
- Так, jus ad bellum передбачає, що правомірна самооборона (індивідуальна, яку здійснює Україна) має бути реакцією на збройну атаку (+), необхідною (+) пропорційною (+). Ні в кого тут питань нема, враховуючи та, що коїть рф.
По колективній самообороні є додаткові критерії (дивіться рішення Нікарагуа проти США Міжнародного Суду ООН):
- Міжнародне гуманітарне право передбачає обмеження та правила гри для всіх сторін конфлікту незалежно від jus ad bellum та будь-яких позицій, заяв чи "дозволів" інших держав та т.ін.
- Міжнародне право прав людини висуває додаткові обмеження, зокрема в умовах збройних конфліктів.
- Міжнародне кримінальне право – це про відповідальність за вчинені порушення.
Що важливо, jus ad bellum передбачає можливість держави (держав) у стані самооборони завдавати ударів по території держави, яка вчинила збройний напад (будь-якій!), за умови додержання зазначених критеріїв, а jus in bello каже як це можна, а як не можна робити (разом з військовими мануалами та іншими нормативними актами внутрішнього законодавства).
Ще раз – дозволів чи заборон від держав для цього не потрібно.
Отже, оскільки нам достеменно не відомі умови передачі певної зброї Україні державами - партнерами, можна уявити, що певні «умови» могли бути висунути або у відповідному договорі, скажімо, у двосторонній безпековій угоді або ж негласно.
Тобто, дотримання певних «дозволів» на використання зброї - це питання політичне.
Недодержання домовленостей може вплинути на, скажімо, міждержавні відносини, а саме - подальші поставки зброї та фінансової допомоги, але не на правомірність дій України щодо застосування зброї для відсічі збройної агресії рф з точки зору міжнародного публічного права.
Тепер по російських активах.
Незабаром пройде саміт G7, але про повну конфіскацію активів центробанку рф на ньому не йтиметься.
Будуть розглядатись два основних сценарії:
1) що саме та як дати Україні під заставу заморожених мільярдів або ж
2) надати лише надприбутки самих європейських компаній, що управляють активами рф, непогано на цьому заробляючи.
Обидва сценарії слабкі та розраховані на покриття дірок з фінансуванням допомоги Україні.
Обидва краще ніж нічого.
Обидва є «компромісними». Проте сценарій США трохи краще. Для його реалізації Штатам необхідно переконати ЄС тримати росактиви замороженими "постійно".
Дуже хочеться вірити в те, що лише сакральність норм міжнародного права, а не потужне лобіювання різноманітних проросійських чи інших фінансово-політичних груп впливу стримує Захід від більш рішучих дій.
Тим часом Міжнародний реєстр збитків, що в Гаазі, набирає обертів.
Відкрито Київський офіс. До кінця наступного року запустять всі 40+ категорій збитків, а вже до кінця 2024 обіцяють ще багато позитивних новин та можливостей для фізичних осіб - постраждалих. Це про реєстрацію заяв.
Далі - новий важкий етап, створення компенсаційної комісії та затвердження її процедур.
Ну і десерт - компенсаційний фонд.
Тим часом в Україні продовжується робота з підтримки постраждалих, запуску нових програм та пошуку джерел фінансування існуючих.
Держава має обовʼязок дбати про своїх громадян та мінімізувати наскільки може негативні наслідки війни.
Що ж, «репараціям» бути. Це лише питання часу.
Треба, однак, розуміти, що в повному обсязі спричинене рф лихо відшкодоване державою - агресором не буде ніколи. Та й навряд чи це є можливим.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 441
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 428
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18011
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12904
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11589
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10273
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9007