Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
15.02.2016 23:26
Хижацькі закони рибного бізнесу: час зупинити знищення природи!
Поглинання, роздрібнення на ласі шматки та продаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державного бюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Чому вУкраїні штрафують за вудочку та виловлені декілька рибин, а тих, хтонаживається на тоннах незаконно отриманої риби зовсім не чіпають?Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.
А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.
Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.
До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.
Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.
Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».
Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
Топ за тиждень
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 433
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 370
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 276
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 220
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 94
Популярне
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 54330
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 40435
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 29296
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 16515
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15321
Контакти
E-mail: blog@liga.net