Кримінальна відповідальність юридичних осіб
У якому випадку юридична особа несе кримінальну відповідальність і яка форма відповідних примусових заходів? Які законні підстави до такої відповідальності
Верховна Рада України передбачилазаходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб,доповнивши Кримінальний кодекс України розділом ХІV.
Почну незвичним чином, від найбільш розповсюджених форм злочинноїдіяльності, які можуть виступати передумовою кримінальної відповідальностіюридичної особи: легалізації доходів і корупційних діянь, і до загальнихположень кримінальної відповідальності юридичних осіб.
Відповідно до ст. 96-3 КК України підставоюдля застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересахюридичної особи злочинів, передбачених у статтях 209 (легалізація доходів), 306(легалізація доходів від незаконного обігу наркотичних речовин), 369 (даванняхабара) і 369-2 (зловживання впливом) цього Кодексу.
Під уповноваженими особами юридичної особи законрозуміє службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно дозакону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти відімені юридичної особи.
Враховуючи, що до службової особи юридичної особивідноситься навіть комірник і начальник цеху, коло уповноважених осіб юридичноїособи визначено досить широко. Зокрема, до уповноважених осіб відносяться представникиза довіреністю або іншим договором.
Наголошу, законодавцем не визначено, що діяльністьуповноваженої особи має відбуватися згідно формального дотримання статутноїкомпетенції або з відома власників юридичної особи, тобто за наявності умисноїабо необережної вини вищого керівного органу юридичної особи. Чи дотримується вцьому випадку конституційний принцип, за яким юридична відповідальність маєіндивідуальний характер, питання риторичне. Однак зазначені положеннякримінального закону необхідно враховувати, особливо в частині проведенняокремих операцій з легалізації доходів, наприклад, певними банківськимипрацівниками, які діяли з власної ініціативи.
Кримінальних кодекс передбачає за вчинення уповноваженоюособою від імені та в інтересах юридичної особи злочинів, передбачених устаттях 209 (легалізація доходів), 306 (легалізація доходів від незаконногообігу наркотичних речовин), 369 (давання хабара) і 369-2 (зловживання впливом)цього Кодексу штраф від 85 тис. до 1 275 тис. гривен, в залежності відтяжкості злочину та обставин, що впливають на визначення розміру штрафу.
Загалом, перелік предикатних деліктів за ст. 96-3 ККУкраїни, які виступають передумовою до застосування кримінально-правовихзаходів до юридичних осіб, із зазначенням статей Особливої частини кримінальногокодексу, є вичерпним: злочини щодо основ державності та національної безпеки,терористична діяльність, викрадення людини, корупційні діяння, злочинналегалізація доходів і окремі злочини проти безпеки людства (геноцид, веденняагресивної війни тощо). Види відповідальності юридичних осіб: штраф іпримусова ліквідація з конфіскацією усього майна юридичної особи. При чому,перелік предикатних злочинів, за які допускається ліквідація, вичерпновизначено ст. 96-9 КК України. Зауважу, за кримінальним процесуальним законом кримінальне провадження як щодо юридичної особи, так і фізичної особи, яка вчинила відповідне предикатне правопорушення, та притягається за нього до відповідальності, має розглядатися судом одночасносно.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 152
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 76
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3054
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 1966
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1861
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1399
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1306