Коли батьківство тане в сутінках: закон як останній промінь
Розповідаю, як закон розвіює тіні батьківської байдужості, спираючись на реальну справу, власну практику та міжнародний погляд, щоб захистити дитину там, де зв’язок давно згас.
Тримаю в руках постанову Касаційного цивільного суду від 9 лютого 2025 року у справі № 147/277/24, папір пахне холодною справедливістю, але за рядками – людські долі, розірвані зв’язки, дитячі очі, що шукають відповідей там, де їх давно немає. Ця справа – не просто юридичний прецедент, а дзеркало, у якому відображається крихкість батьківства і сила права, коли воно нарешті стає на бік дитини. Я, сімейний адвокат, у своїй практиці бачила багато історій, але ця змушує задуматися: що таке батьківство – обов’язок, почуття чи просто слово, яке можна викреслити з життя?
Порожнеча там, де мав би бути батько
Усе почалося з позову матері. Її слова в суді були гострі, як осінній вітер: колишній чоловік, біологічний батько її доньки, п’ять років не цікавився дитиною. Не телефонував, не питав про здоров’я, не приходив із подарунками на день народження. Дівчинка 2018 року народження – уже не немовля, а маленька особистість, яка цього року переступить поріг школи. Але в її світі батька немає. Єдина згадка про нього – у свідоцтві про народження, та й та здається випадковою, як загублений лист у поштовій скриньці.
Я уявляю цю дитину: її сміх, її запитання, її спроби зрозуміти, чому той, хто мав би бути поруч, просто зник. П’ять років – це не просто цифра, це епоха в житті малолітньої людини. За цей час вона навчилася ходити, говорити, малювати сонце на папері. А він? Він не знає ні її улюбленого кольору, ні того, як вона боїться темряви. Психоемоційний зв’язок між ними не просто ослаб – його ніколи не було. І це не моя вигадка, а факт, підтверджений свідченнями матері, служби у справах дітей і, що найголовніше, самим батьком.
У міжнародній практиці питання позбавлення батьківських прав розглядається крізь призму інтересів дитини. Наприклад, у Великій Британії принцип "welfare of the child" визначає, що право на батьківство – це не привілей, а відповідальність. У справі "Re B (A Child)" (2013) Верховний суд наголосив, що відсутність емоційного зв’язку та тривала бездіяльність батька можуть бути підставами для припинення його прав. Українські суди також дедалі частіше звертаються до таких підходів.
Слова проти тиші: суперечка в судах
Районний суд слухав цю справу з холодною байдужістю, притаманною установам, які звикли до формальностей. Батько заперечував позов. Він стояв перед суддею і казав, що хоче брати участь у житті доньки, що готовий виховувати її. Але слова – це лише звуки, якщо за ними немає дій. П’ять років мовчання важать більше, ніж пів години красномовства в залі суду. Суд вирішив: підстав для позбавлення батьківських прав немає. Крайній захід, мовляв, не виправданий.
Апеляційний суд підтримав цю позицію. Там батько пішов далі – подав заяву про відмову від батьківських прав, ніби вирішив остаточно зняти з себе тягар, який і так не ніс. Але суд відхилив і це, заявивши, що сама по собі згода батька не є підставою для такого рішення. Я читаю ці рядки й відчуваю, як у горлі стоїть гіркота. Скільки ще часу суди витрачатимуть на формальності, поки дитина чекає на стабільність? Її життя – не папір, який можна відкласти в шухляду.
У міжнародній практиці, наприклад, у Німеччині, процеси щодо позбавлення батьківських прав значно динамічніші. Суд може швидко ухвалити рішення, якщо встановлено, що контакт з батьком шкодить дитині або якщо той проявляє тривалу байдужість. В Україні цей процес досі забюрократизований, але рішення Верховного Суду в цій справі свідчить, що ми рухаємося в правильному напрямку.
Верховний Суд: голос на захист дитини
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду став тією точкою, де закон нарешті заговорив мовою справедливості. Усі учасники справи – мати, батько, служба у справах дітей – погодилися: позбавлення батьківських прав цього чоловіка відповідає найкращим інтересам дитини. І я вірю, що це не просто слова. Дівчинка росте в сім’ї, де є любов, турбота, чоловік, якого вона називає татом. Вітчим – не просто "новий чоловік матері", а той, хто взяв на себе відповідальність, яку біологічний батько відкинув.
Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і задовольнив позов. Чому? Бо побачив те, що інші проігнорували: затягування справи – це не просто бюрократія, це удар по дитині. Рік судових розглядів – це рік невизначеності для дівчинки, яка вже готується до школи. Суд послався на Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи: у справах, де є діти, має бути принцип невідкладності. І я згодна: кожна згаяна хвилина – це тінь на її майбутньому.
Скільки ще дітей чекають, поки закон розвіє тіні їхнього дитинства? Я не знаю відповідей на всі запитання, але знаю одне: коли закон стає на бік дитини, світло перемагає. І це, мабуть, найголовніше.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9830
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5029
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4519
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3650