Принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною першоюстатті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правовіакти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують абоскасовують відповідальність особи.
УРішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N1-рп/99 (справапро зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що діюнормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається змоменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності,тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовийакт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першоїстатті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та іншихнормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовуютьвідповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичнихосіб.До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовийакт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільногозаконодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правовоївизначеності.
Принципнеприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріпленняв міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав іосновоположних свобод людини (стаття 7).
Правовапозиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017року у справі №6-2705цс16 тількипідтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та іншінормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Міжтим як свідчить історія, принцип "закон зворотної сили не має"(lex ad praeterіan non valet) був сформульований ще давньоримськими юристами на протидію сваволі законодавця, який надавав зворотної силизаконам, що погіршували становище людей, піддавали їх несприятливим наслідкам за дії, які на час їхвчинення визнавалися законними. Отже, мета цього принципу - поставити заслін ущемленню прав і свобод людини з боку влади.
Саме такаспрямованість цього принципу робить його важливою гарантією безпекилюдини і громадянина, їх довіри до держави, про що вірно зазначається в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України.
Наданнязворотної сили законам, які передбачають розширеннязмісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина чизвільнення їх від певних обов'язків, не може підірвати впевненістьлюдей у стабільності свого правового становища. (Окрема думка судді КонституційногоСуду України Козюбри М.І. (справа про податки).
Отже,за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності істабільності суспільним відносинам. Цеозначає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли післянабуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Виняткиз цього правила рідкісні і допускаються:
а)за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотноїсили;
б)у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону,який скасовує або пом'якшує кримінальну відповідальність.
Цеправило зафіксоване в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права,ухваленому Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. Воно повинне бутивідтворене в кримінальних кодексах країн, які підписали цей міжнароднийдокумент. У ст. 15 цього пакту, зокрема, говориться: «...не може призначатисяважче покарання, ніж те, що підлягало застосуванню в момент вчиненнякримінального злочину. Якщо після вчинення злочину законом встановлюється легшепокарання, дія цього закону поширюється на даного злочинця».
Більшетого, на відміну від кримінального матеріального закону, новий кримінальнийпроцесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли йогоправила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Поверненняпроцесу (процесуальних дій) неможливе (ВерховнийСуд України, 17 грудня 2015 року, справа № 5-205кс 15 (15).
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9746
-
Угорщина та Словаччина свідомо залежать від енергоносіїв з РФ, маючи альтернативу: звіт
Бізнес 5523
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5016
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4513
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801