Маршала Маннергейма таврують за його порятунок Батьківщини від "червоної чуми"
Червона професура Фінляндії розпочала очорнення особистості Маннергейма. Того, хто врятував країну від "принад" більшовизму. Цікаво, що осуд здійснюють ті, хто вихваляє агресію Кремля в Україні!
Отже, як грім серед ясного неба ЗМІ Фінляндії розповсюдили скандальну новину про те, що викладач Університету Оулу (місто на Північному Заході країни) змусив своїх студентів видалити самознимку (тобто — selfie) з портретом маршала Карла-Ґустафа-Еміля Маннергейма. Виявилося, що професор соціології Веса Пууронен вважає людину, яка врятувала Фінляндію від червоної чуми та московської окупації у ХХ ст., не національним героєм, а "вбивцею тисяч ні в чому не винних громадян"! У соціальних мережах ситуація вже стала справжнім "Маннергеймґейтом".
Цікавим видається той факт, що названий викладач є не тільки прихильником культурмарксизму, але й колишнім кандидатом у народні депутати від партії "Союз лівих сил", якому виборці не дали посісти місце у парламенті Фінляндії весною 2015 р. Та менше з тим, Веса Пууронен закликає адміністрацію вишу та міську владу Оулу познімати всі наявні портрети Маннергейма, оскільки його постать (увага!) є "суперечливою для мультикультурного і толерантного фінляндського суспільства, де культ будь-якої історичної особистості не прийнятний". Натомість професор соціології пропонує популяризувати "менш подразливих" Карла Маркса чи Бертольта Брехта (котрі для Фінляндії нічого корисного не зробили), на руках яких, вважає викладач, не має крові тисяч загиблих людей і які не були прихильниками расової теорії.
Звісно, що з критикою Веси Пууронена вже виступили не тільки націонал-патріотичні сили, але й представники академічної спільноти, що закликали винуватця скандалу вибачитися та вклонитися праху рятівника Фінляндії на його могилі у Гельсінкі (бо ж для переважної більшості фінляндців маршал Маннергейм це як гетьман Хмельницький для українців, хоч ця подібність на правду і притягнута за вуха). Однак культурмарксист навідріз відмовляться вшановувати того, кого вважає особистим ворогом, що знівечив долі не однієї родини. Тому вірогідно, що за справу візьмуться народні месники, які допоможуть викладачу стати на шлях істини та патріотизму власними методами...
А ще, Веса Пууронен палкий прихильник агресивної путінської політики, зокрема в Україні. Професор соціології вважає, що агресія розв'язана Кремлем на Донбасі з весни 2014-го, це ніщо інше як "громадянська війна" між "фашистами"-бандерівцями та вільним народом (українцями та росіянами), спонсорована США І НАТО. А тому викладач і апологет культурмарксизму закликає владу Фінляндії триматися осторонь цього військово-політичного альянсу, "як головного розпалювача всіх війн на планеті", та відновлювати свої тісні двосторонні відносини з РФ.
Як бачимо, лівацька хвороба дедалі більше прогресує та шириться планетою. Знищення монументів героям Громадянської війни у США (з боку Конфедерації), боротьба з пам'ятниками колоніальної доби у країнах так званого "третього світу" та відбілювання відвертих вбивць як Іосіф Джугашвілі, Лейба Бронштейн, Нельсон Мандела і Ясір Арафат — все це частинки одного ланцюга з метою глобального переформатування усталеного порядку речей на Землі безчесними лицемірами й невігласами. Але історія ще нікому не корилася, оскільки її уроки ще нікого не навчили визнавати помилок минувшини й більше їх не повторювати.
На жаль, і у нас в країні ще є багато людей, котрі наче той Веса Пууронен, вважають славетних Івана Мазепу, Симона Петлюру та Степана Бандеру не національними героями, а зрадниками та вбивцями. Звісно, ще це провина влади, яка за 28 років відновленої державної самостійності так і не спромоглася сформувати чітку комплексну просвітницьку стратегічну програму, яка б ліквідувала наслідки окупації у головах наших співгромадян і визнала полеглих борців за волю України минулих років нарешті національними героями. Тому ми й досі на скресах двох світів кидаємося у крайнощі, перебуваючи у різних протиборчих таборах, чим підіграємо ворогам зі Сходу та Заходу.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9825
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5028
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4518
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3554