Президент державних боргів
Дорожнє будівництво
Побачив скрін розпорядження Офісу Президента України, згідно якого місцеві органи влади зобов'язані масово розміщувати візуальні рекламні матеріали з логотипом “Велике будівництво. Програма Президента України”.
Проблема у тому, що Президент Зеленський не розуміє, що стане не "президентом доріг", як він мріє, а "президентом боргів", які вішаються на шию українського народу.
Бо всі ці дороги зараз будуються за рахунок нарощування шаленими темпами державного боргу, який доведеться повертати всім нам, фактично з власних кишень.
При цьому якісних доріг, як було мало, так мало і залишиться. Бо в Україні, як я вже неодноразово пояснював, надто мала економіка по відношенню до території країни.
І цю проблему самостійно нам не вдасться вирішити дуже довго. Це можна буде зробити лише розбудувавши ефективну економіку, з на порядок більшим розміром ВВП.
Свого часу, за значно кращих умов, ніж зараз, ЄС міг дозволити собі надати новим членам об’єднання безповоротну цільову фінансову допомогу на розбудову інфраструктури у розмірі сотень мільярдів євро. Лише Польща отримала більше 80 млрд євро на інфраструктурні об'єкти.
Якщо пам'ятати, що в Україні на дороги цього року розраховують витратити аж 100 млрд грн (тобто лише десь 4 млрд доларів), то кожен сам може поміркувати, в які строки Україна отримає ту саму якість доріг, які є у Польщі. До того ж слід враховувати, що територія України майже удвічі більша Польщі. Відповідно, і необхідних коштів для розбудови якісної дорожньої інфраструктури нам потрібно щонайменше вдвічі більше.
На жаль, ані Президент Зеленський, ані наші урядовці, не розуміють, що стратегія стимулювання економіки за допомогою будівництва доріг вкрай неефективна.
По-перше, це робиться не в умовах зростання економіки і відповідного зростання надходжень до держбюджету, за рахунок яких це будівництво та ремонт доріг потім ведеться. Ми це робимо, нарощуючи державний борг і погіршуючи співвідношення держборгу до ВВП. Закладаючи додаткові економічні проблеми на наступні роки.
По-друге, інвестиції у дорожню інфраструктуру не мають очевидної та швидкої віддачі. У виграші залишатимуться, переважно, декілька десятків компаній, які отримають замовлення на виконання будівельних робіт, з відповідним бюджетним фінансуванням дорожнього будівництва. Це ще без урахування фактору якості такого будівництва та імовірного шахрайства та крадіжок.
Насправді, якщо вже займатися стимулюванням зростання економіки, навіть за рахунок нарощування держборгу, то значно ефективніше було б щонайменше половину цьогорічного бюджетного фінансування будівництва доріг витрати на заходи з енергозбереження (тепломодернізація багатоквартирних будинків, приватних помешкань (наприклад, по програмі заміни застарілих газових котлів та утеплення фасадів), бюджетних установ (у першу чергу, шкіл, дитячих садочків, медичних закладів), тепломереж, районних котельних та теплопунктів. Це мало би значно відчутніший ефект. До того ж, залученість малого та середнього бізнесу на виконання таких робіт була би на порядки більшою. Якщо бюджетне фінансування ще і підкріплювалося би цільовим пільговим, довгостроковим кредитуванням ОСББ та приватних домогосподарств, то отримали би ще мультиплікативний ефект.
Але, на жаль, ми йдемо по шляху передвиборчого піару та нарощування державних боргів.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 215
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 144
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 130
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9869
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5039
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 4944
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4520
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3803