АРМА. Міжнародні рекомендації
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), як органу державної влади, основною функцією якого є забезпечення збереження активів, на які накладено арешт до остаточного рішення по справі (в європейській практиці поширено називати заморожені активи). В той час коли більшість європейських держав запровадили законодавство чи інші заходи для забезпечення належного управління замороженими або конфіскованим майном, в тому числі і Україна, яка зробила багато в цьому питанні.
Однак, щоб вдосконалити уже існуючий механізм поводження із арештованим майном, та більш того, роками вкладенні кошти із державного бюджету України та закордонної допомоги, пропонується просто ліквідувати, а функції передати органам, які ніколи не були створенні та обізнанні в даній діяльності.
Хоча, згідно зі звітом, оприлюдненим Конференцією сторін Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (далі – Конвенція), деякі країни все ще потребують удосконалення системи управління замороженими активами, і Україна не виняток.
У даному звіті оцінюється, наскільки 37 держав-учасниць дотримуються статті 6 Конвенції, яка спрямована на забезпечення систематичного підходу до управління арештованими (замороженими активами), доки судові органи не приймуть остаточного рішення про конфіскацію. До того часу заморожені активи повинні зберігатися та управлятися таким чином, щоб їх вартість принаймні не зменшувалася. Це стосується як матеріальних активів, таких як автомобілі, будівлі чи дорогоцінні метали, так і нематеріальних активів, таких як інтелектуальна власність або віртуальні активи.
У звіті зроблено висновок, що, хоча всі держави-учасниці вжили конкретних заходів щодо конфіскації активів, у деяких країнах ці заходи стосуються лише їх зберігання до остаточного рішення щодо їх конфіскації.
Ступінь розвитку систем управління активами суттєво різниться між державами-учасницями. Деякі країни створили добре функціонуючу систему управління активами після їх арешту, зокрема це Бельгія, Хорватія, Франція, Угорщина, Італія, Мальта, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Великобританія, а багато інших загалом дотримуються положень статті 6 Конвенції. В декількох держав-учасниць будуть проведенні реформи для вдосконалення існуючих систем, а саме: Німеччина, Латвія, Республіка Молдова, Португалія, Сан-Марино та Словацька Республіка. Забігаючи наперед, Україна обрала для себе французький зразок подібного органу.
Звіт містить ряд рекомендацій, зокрема:
• державам-учасницям, чиї системи дозволяють зберігати активи, але не дозволяють заходи щодо управління конфіскованими активами, пропонується прийняти такі заходи та застосовувати їх на практиці;
• державам-учасницям, у яких створено загальні та інституційні рамки, але вони ще знаходяться на стадії розробки, пропонується зміцнити їх шляхом прийняття та впровадження спеціальних інструкцій щодо управління активами;
У Звіті міститься рекомендація щодо підвищення ефективності АРМА процедури управління активами, зокрема шляхом включення всіх правопорушень передбачених Додатком до Конвенції, які будуть підпадати під повноваження АРМА. Крім того, не встановлено процедури управління різними типами активів. Тому, Україні рекомендовано забезпечити усунення обох недоліків, а саме охоплення усіх правопорушень із Додатку до Конвенції та запровадження конкретних процедур щодо активів.
Посилання на звіт https://rm.coe.int/c198-cop-2022-1-hr-art-6-en/1680a96056
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9818
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5028
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4517
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3381