Інвестиції в землю: коли як не зараз!
Більше як місяць тому міністерство юстиції відкрило реєстри нерухомості, і тим самим розблокувало операції купівлі-продажу на ринку землі.
Цей час ми активно спілкуємось із нашими нинішніми та потенційними інвесторами, закриваємо угоди, які були розпочаті до 24 лютого, і обговорюємо питання, з якими стикаються землевласники у воєнний час.
Ключові висновки цього спілкування, якими я хочу поділитися.
• Інвестори, які з минулого року розглядали землю як надійний довгостроковий актив, за ці місяці повірили в неї ще більше. Всі вони – досвідчені інвестори, які формували свої портфелі дуже прагматично.
• Земля – актив відновлюваний. Ми бачимо, що навіть та земля, що була в тимчасовій окупації в північних прикордонних регіонах України, вже очищена від її наслідків та засіяна. До того ж, право власності на землю не зникає під впливом зовнішніх обставин, якими б вони не були.
• З повномасштабною війною інвестори ще більш зосередилися на довготривалих низькоризикових активах, що прямо чи опосередковано прив'язані до валюти. Особливо зараз, коли немає стабільності ані на фінансовому, ні на фондовому ринках.
Земельні інвестиції цікаві тим, що прибуток формується з двох складових – орендної плати, яку інвестор отримує щороку, та приросту ціни землі, яку інвестор заробляє при продажу активу.
Розмір оренди землі напряму залежить від економічної діяльності компанії-орендаря. Зараз українські аграрії виконують кілька надскладних завдань. Перше – зібрати і зберегти цьогорічний врожай, який, всі вже зрозуміли, буде нижчим ніж в минулих роках. Друге – продати його закордонним партнерам. Третє – почати працювати над збільшенням доданої вартості продукції: запускати власну переробку, щоб невдовзі експортувати вже готові продукти.
Світ потребує українського зерна і іншої сільськогосподарської продукції. Високий статус провідного світового постачальника зернових підтверджений, як не прикро, війною. Понад два місяці всі експортери разом із закордонними партнерами, урядом України, міжнародними організаціями розробляють нові логістичні ланцюжки, бо не розраховують на швидку деблокаду морських портів.
Як ростиме ціна на землю?
Ми з командою переконані, що ціна на сільськогосподарську землю ростиме згідно із прогнозами, які експерти давали на початку відкриття ринку – від 70% протягом 4-5 років. За перші пів року роботи ринку ми вже спостерігали зростання на 7-10% в залежності від регіону. Кілька місяців ринок був повністю зупинений, а з “повторним відкриттям” в червні бачимо, що ціни не просіли. Ми очікуємо, що такі показники протримаються певний час і далі тенденції зростання відновляться. Адже актив, що працює і створює додану вартість, приносить дохід навіть у такий складний час - не може падати в ціні.
Не слід забувати і про євроінтеграційні процеси, адже статус кандидата на вступ до ЄС, спрощення доступу української продукції до західних ринків лише посилюють реальність прогнозів. І хоча попереду ще багато роботи, шлях вже незворотній – багато українських агровиробників вже давно стали помітними гравцями на європейському ринку.
Не всі бізнеси виживуть чи матимуть сенс в перші роки після нашої перемоги. Історичний досвід показує - працюватимуть і розвиватимуться галузі, що мають пряме відношення до мирного життя.
Такою сферою 100%-го відновлення є український агросектор, адже він глибоко інтегрований в світову продовольчу безпеку. І саме це робить земельні інвестиції цікавими, надійними та перспективними для приватних інвесторів. Хто це розуміє - ставить на землю тут і зараз, не чекаючи зручніших часів.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9825
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5028
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4518
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3554