В Україні можуть посилити відповідальність за зачинені укриття: чого очікувати
За зачинене укриття — штраф на місці до 17 тисяч грн, а у разі загибелі людей — до 8 років позбавлення волі.
Про це йдеться у відповідному законопроєкті № 9362-1, який на початку травня рекомендував до ухвалення Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.
Згідно доповіді Ради ООН з прав людини, представленої 22 лютого 2024 року в Женеві, в Україні за два роки російського збройного вторгнення загинули вже понад 10 тисяч мирних жителів і ще майже 20 тисяч були поранені. У документі наголошується, що реальна кількість цивільних жертв в Україні, ймовірно, значно вища, і наслідки війни відчуватимуться ще протягом багатьох поколінь.
Забезпечення цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки як складових частин національної безпеки України є однією із головних функцій держави щодо захисту життя та здоров’я людей під час воєнних дій (в особливий період) та у мирний час. У 2023 році РНБО визнала, що робота з підготовки укриттів до використання в містах Київ, Запоріжжя, Херсон, Чернігів, Харків, Миколаїв, Одеса, Суми, Дніпро, Конотоп, Біла Церква, а також у Запорізькій і Сумській областях, Житомирському районі Житомирської області, Білоцерківському районі Київської області та Конотопському районі Сумської області була незадовільною.
1 червня 2023 року внаслідок російської ракетної атаки у Києві загинуло троє людей: 9-річна дівчинка, її 34-річна мама та 33-річна жінка. У Деснянському районі біля місцевої поліклініки разом з іншими людьми вони намагалися потрапити в укриття, яке виявилося зачиненим. Після цього до Верховної Ради був внесений законопроєкт № 9362-1, яким пропонуються зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу. Але з тих пір у парламенті далі руху за законопроєктом до цього часу не було.
У пояснювальній записці до нього стверджується, що наразі у чинному законодавстві (Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України) не передбачено жодної норми щодо безпосередньої відповідальності за порушення вимог щодо утримання фонду захисних споруд, зокрема:
- забезпечення вільного доступу до укриттів;
- забезпечення їх водопостачанням, освітленням та іншими засобами життєзабезпечення;
- утримання їх в належному технічному стані, тощо.
Законопроєкт № 9362-1 передбачає запровадження відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд, шляхом доповнення КУпАП новою статтею 175-3 та Кримінального кодексу України новою статтею 270-2.
Згідно запропонованої статті 175-3 КУпАП, за зачинене укриття штрафуватимуть перший раз на суму від 3 400 до 8 500 грн, другий раз – на 17 000 грн.
Також зважаючи на високу завантаженість судів, що позначається на довготривалості розгляду справ та підготовці відповідних рішень і з метою зміцнення законності та невідворотності покарання правопорушників, проєктом закону пропонується віднести розгляд відповідних справ до повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України). Зокрема, накладати штрафи за зачинене укриття та інші порушення їх експлуатації зможуть державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Варто нагадати, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають.
Законопроектом пропонується підвищити розміри штрафів за створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб ДСНС, в тому числі пов’язаних з проведенням перевірок, до 13 600 грн та до 17 тисяч грн за діяння, вчинені повторно.
Саме по собі збільшення розмірів штрафу за будь-які протиправні діяння навряд чи може призвести до зменшення кількості правопорушень — ефективність юридичної відповідальності залежить й від дотримання принципу невідворотності покарання.
Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою ст. 270-2, за якою порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, каратиметься позбавленням волі від 3 до 8 років.
Водночас у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради на проект закону № 9362-1 наголошується, що такі діяння повністю охоплюються чинною наразі ст. 367 Кримінального кодексу ("Службова недбалість"), якою встановлено відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1), а також за ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (ч. 2). Зокрема, діяння, передбачене ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
Встановлення відповідальності за порушення вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту є найбільш очевидним рішенням із запобігання в подальшому повторення ситуації, що сталась у Києві 1 червня 2023-го. Водночас з великою імовірністю можуть виникнути питання щодо, наприклад, відповідальності за порушення порядку організації оповіщення про надзвичайну ситуацію, затримки рішення щодо обов’язкової евакуації населення тощо.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9830
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5029
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4519
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3650