Всім по 10 мільйонів: чому депутати отримали однакові кошти на округи
Субвенції на соцеконом поділили ніби як під лінійку, чому так відбулося і чому це не “ок”, читайте нижче.
Розпочну з того, що субвенція на соцеконом - це грошова допомога місцевому бюджету з боку державного бюджету, яка повинна йти на фінансування певного об'єкта інфраструктури, що є важливим для розвитку громади. Проте, на практиці це не завжди так.

натисніть на зображення для збільшення
Що не так з розподілом
Якщо коротко, то субвенції розподіляються непрозоро.
Цей процес відбувається у «ручному режимі», а ключовий вплив на визначення переліку об’єктів, які будуть фінансуватися, мають народні депутати, а не незалежна конкурсна комісія. Бо її немає.
У підсумку, виборчі округи депутатів, які є представниками партії влади або лояльні до уряду та підтримують його політику, отримують значно більше коштів, ніж округи опозиційних депутатів.
Фактично, Уряд створив умови, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати скільки та на який округ будуть спрямовані бюджетні кошти.
При відборі об'єктів не враховується ні стан соціально-економічного розвитку, ні стратегії розвитку громад. Не проводяться публічні консультації щодо визначення об'єктів, які варто фінансувати. У підсумку, обранці використовують профінансовані за кошти субвенцій об'єкти у своїх піар-кампаніях, щоб потім знову переобратися до парламенту.
Всім по 10
Ключовою тенденцією першого розподілу субвенцій у 2021 році стало те, що більшість профінансованих мажоритарних округів отримали рівно по 10 мільйонів гривень або практично наближену до цієї цифри суми. До цього такої практики не було. Загалом кошти були виділені в бюджети громад, які знаходяться в межах 168 округів. 113 округів отримали від 8 до 12 мільйонів гривень, а 64 округ - рівно 10 мільйонів. Понад 12 мільйонів було направлено на 22 округи, менше 5 мільйонів - на 17 округів. Ще 31 округ не отримав кошти взагалі.
Цікаво, що в окремих областях, якщо не всі, то більшість округів отримало рівно по 10 мільйонів. Наприклад, в Дніпропетровській області 8 з 14 округів, які отримали фінансування, було направлено по 10 мільйонів, в Києві - 7 з 13 округів, у Донецькій - 5 з 5, у Тернопільській - 4 з 5, у Одеській 4 з 10. У Чернівецькій області на всі 4 округи було виділено по 10 мільйонів.
натисніть на зображення для збільшення
Ситуацію, коли більшість округів отримали приблизно однакові кошти, можна пояснити дуже просто. В Уряді чи керівництві “Слуги народу” хотіли, щоб всі депутати могли вирішити певні інфраструктурні проблеми своїх виборців і при цьому ніхто з парламентарів не був ображений, що на його округ виділено умовно 5 мільйонів, а на сусідній - 25. В минулому скликанні це було дуже поширеною практикою, чим більш впливовий депутат, тим більше коштів він отримував. Очевидно, що такий підхід всім подобатися не може, особливо, коли під час голосування за пріоритетні для президента та уряду законодавчі ініціативи не вистачає голосів.
Поділити вирішили, умовно кажучи, “по-братськи”, щоб не підривати бойовий дух в середині фракції. Більше того, зараз ми бачимо суми і по 10 і по 8 мільйонів, але потрібно розуміти, що ще буде 2 розподіли і ймовірно, що ця невелика диспропорція буде вирівняна. Кількість парламентарів, які отримають, умовно, по 30 мільйонів гривень на округ, буде значно більше 61 особи.
Що можна зробити
На мою думку, існуюча система розподілу субвенцій потребує кардинальних змін.
Вона не може залишатися у такому вигляді, як є зараз.
Для того, щоб процес відбувався прозоро, потрібно запровадити конкурсний підхід до визначення об'єктів, які мають фінансуватися. Рішення щодо фінансування об'єктів мають ухвалюватися на основі чітко визначених критеріїв неупередженою комісією. При виборі об'єктів потрібно враховувати стан соціально-економічного розвитку громад та фінансувати лише об'єкти, які містяться у стратегіях та стратегічних планах розвитку громад. Це необхідно, щоб уникнути випадків неефективного витрачання бюджетних коштів на обє'кти, які не є пріоритетними для громади.
Без цього ніяк, якщо влада хоче бути кращою від попередників, яких вона постійно критикує!
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9761
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5019
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4516
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 2463