Гроші – не броня
Уряд підриває довіру маневрами навколо бронювання за гроші.
Проведення ефективної мобілізації, без перебільшення, є ключовим викликом для діючої влади. Ключовим у сферах військового будівництва, політики, економіки. І, як показала практика, з такими викликами вона боротися не вміє.
Спочатку влада довго вирішувала, яким має бути механізм мобілізації. Зараз вирішує, яким має бути бронювання – адже без нього ми можемо втратити економіку. Це насправді неприпустимо, враховуючи, що надходження коштів від партнерів часом випадає з графіку очікувань влади.
Власне, у самому визначенні бронювання і криється основна проблема. Бо, схоже, в уряді не до кінця розуміють, що це таке, і навіщо воно потрібне.
Бронювання – це механізм, який дозволяє підприємству зберегти принаймні половину працівників. Це необхідно для продовження роботи. Це гарантія, що компанія (завод, фабрика, шахта) продовжить працювати, його робітники отримуватимуть платню, держава отримуватиме податки, і економіка продовжить розвиватися.
Так цю модель розуміє бізнес – який, власне, і тримає нашу економіку протягом вже 800 днів після вторгнення. На жаль, в уряді не розуміють, у чому суть бронювання. І роблять ставку виключно на багатих.
Я вже писав про «зарплатну» модель, яка передбачає бронювання лише для тих, хто заробляє більше 35 тисяч, пояснюючи, чому вона провальна. Показово, що до цих доводів (звісно, не лише до них) прислухалися у Верховній Раді, звідки повідомили, що зняли з розгляду перспективу запровадження «податку на страх».
Однак, як з’ясувалося, в уряді за цю ідею досі тримаються. Причому лобіюють її, як не абсурдно, прем’єр Денис Шмигаль та його перша заступниця, міністерка економіки Юлія Свириденко. Нагадаю, що це ті люди, які повинні захищати та розвивати економіку, а не людей з високими зарплатами.
Подібна вибірковість у підсумку буде дорого коштувати цим чиновникам. В Україні більше половини працюючих має зарплату 20 тисяч гривень та менше, а більше 35 тисяч гривень – лише 10%. Як кажуть, відчуйте різницю
Пропонуючи «податок на страх», очільники уряду провокують зростання соціальної напруженості у виснаженому війною українському суспільстві. Це, м’яко кажучи, недалекоглядно. Чи не простіше зберегти існуючу схему бронювання, яка хоч і не ідеальна, але довела свою ефективність?
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 392
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 252
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 210
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 87
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
83160
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 39869
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 30725
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22752
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15169