Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати
Стрес, тиск, конфлікти: психосоціальні ризики стали критичним фактором у сфері охорони праці.
Під час обговорення охорони праці зазвичай акцент робиться на засобах індивідуального захисту, знаках безпеки та інструктажах. Водночас сучасні підходи до управління безпекою праці (WHS/OHS) дедалі більше зосереджуються на менш помітній, але не менш важливій сфері — психосоціальних ризиках. Раніше ця тема залишалась у тіні, однак сьогодні її значення у створенні безпечного, здорового та ефективного робочого середовища визнане надзвичайно важливим.
Що таке психосоціальні ризики?
Психосоціальні ризики — це чинники, пов’язані з організацією праці, методами управління та соціальним контекстом, які можуть негативно впливати на психічне здоров’я, добробут і фізичний стан працівників. Серед них:
- Надмірне навантаження та тиск у термінах;
- Невизначеність ролей та обов’язків;
- Обмеженість у прийнятті рішень;
- Відсутність підтримки від керівництва та колег;
- Конфлікти у колективі, токсична атмосфера;
- Несправедливе ставлення, дискримінація, нерівні можливості;
- Порушення балансу між роботою та особистим життям.
На відміну від фізичних ризиків, психосоціальні фактори часто залишаються непомітними, не викликають миттєвих травм, але здатні спричинити серйозні та довготривалі наслідки.
Вплив на безпеку праці
Дослідження показують, що хронічний стрес, тривожність та емоційне вигорання підвищують імовірність помилок, знижують концентрацію уваги та можуть стати причиною професійних травм.
Згідно з даними:
- Психосоціальні ризики становлять приблизно 9% усіх зареєстрованих випадків травм на роботі;
- Середній період непрацездатності через психосоціальні травми — 27 тижнів, що у 3 рази довше, ніж при фізичних пошкодженнях;
- Стресові стани підвищують імовірність помилок, пов’язаних із безпекою, на 50%.
За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресія та тривожні розлади коштують світовій економіці близько 1 трильйона доларів щороку через втрати продуктивності. Ці ризики також пов’язані з серцево-судинними захворюваннями, порушенням сну, зловживанням алкоголем та ослабленням імунітету.
Міжнародні стандарти
У 2021 році опубліковано міжнародний стандарт ISO 45003: Психологічне здоров’я та безпека на роботі, що є доповненням до ISO 45001. Він передбачає системний підхід до управління психосоціальними ризиками, зокрема:
- Ідентифікацію та оцінку ризиків;
- Залучення працівників до виявлення та усунення проблем;
- Розробку стратегій покращення умов праці;
- Моніторинг ефективності заходів;
- Безперервне вдосконалення системи управління.
Цей стандарт підкреслює: турбота про психологічне здоров’я працівників — не лише моральний обов’язок, а й умова сталого розвитку бізнесу та ефективної системи WHS.
Практичні заходи
Для профілактики та зниження психосоціальних ризиків рекомендується:
- Регулярна оцінка ризиків. Анонімні опитування працівників; Бесіди з колективом, аналіз скарг, плинності кадрів, аварій.
- Навчання керівників. Навички активного слухання, емоційної підтримки, вирішення конфліктів; Створення атмосфери довіри та відкритості.
- Інтеграція ризиків у систему WHS. Включення психосоціальних аспектів у політику з охорони праці; Використання стандартів ISO 45001 та 45003.
- Формування підтримуючого середовища. Доступ до психологічної допомоги; Гнучкі форми праці; Баланс між роботою і життям; Культура поваги, нульова толерантність до булінгу, діалог.
Висновок
Психосоціальні ризики — це не модний термін, а реальна та вимірювана загроза для здоров’я, безпеки і продуктивності. Сучасна охорона праці повинна враховувати не лише фізичні, а й психологічні аспекти.
Компанії, які усвідомлено працюють з цими ризиками, створюють здоровіші, стійкіші та більш залучені колективи.
Психологічна безпека — це частина загальної безпеки. І це відповідальність кожного лідера.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1242
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 351
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 194
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 122
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 45526
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 44244
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
19557
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12868
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10339