Повертаючись до ПВК
Можливе запровадження податку на виведений капітал стане гарним стимулом для розвитку бізнесу в Україні. А вся аргументація проти не є переконливою
Зустрічі президента з блогерами (9 березня) та з бізнесменами (12 березня),знову спровокували розмови про можливість запровадження в Україні податку на виведений капітал (ПВК) замістьподатку на прибуток. Концепція ПВК дуже проста: отримані фірмою прибутки непідлягають оподаткуванню поки вони не виплачуються власникам в якостідивідендів чи прирівняних до них платежів. Отже, поки грошівкладені в справу, тобто створюють додану вартість, сплати до бюджету та робочімісця, то оподаткуванню ці кошти не підлягають.Дослівно в проекті закону про це сказано наступне: «операції, які призводять до вилучення (в тому числі шляхом їхнедоотримання) коштів, товарів (в тому числі необоротних активів) відгосподарської діяльності платника податку, що здійснюється на території України».
Розмір оподаткування передбачається за двома ставками:
- 15 %– на операції з виведення капіталу безпосередньо власникам (дивіденди плюс іншіпрямі виплати в грошовій чи натуральній формі, навіть якщо їх не оформлено якдивіденди);
- 20 %– на операції, які прирівнюються до виведення капіталу та для донарахувань(наприклад, проценти чи роялті нерезидентам в офшорах).
Мені, як юристу, який безпосередньо працює з бізнесом, основні плюси даноїмоделі оподаткування цілком очевидні:
- Зниженняподаткового навантаження на бізнес;
- Стимулювання ділової та інвестиційної активності. Очевидно, що перш завсе збільшиться інвестування, причому, спочатку я ставлю саме на збільшенняприпливу іноземних інвестицій, в той час як наші вітчизняні інвестори певнийчас будуть вичікувати та не поспішати, бо така вже в них натура;
- Заохочується офіційна сплата дивідендів, бо ставки податку є цілкомдоступними, тому не буде сенсу щось робити в тіні. При чому, в законізазначено, що якщо буде повернення інвестицій в межах первісного внеску достатутного капіталу, то нічого не треба буде сплачувати взагалі;
- У підприємств зникне сенс заниження своїх фінансових результатів (як ценерідко буває з метою ухилення від сплати податку на прибуток). Це буде сприятибільшій прозорості фінансової звітності бізнесу, що позитивно відобразиться на стосункахпідприємців з банками та інвесторами;
- З цього випливає легка перевірка податкових зобов'язань, бо усі операції,що оподатковуються будуть вираховуватись автоматично, а приховувати їх буде важко;
- Заявлена 15-відсоткова ставка податку в цілому нівелює можливістьмахінацій, коли підприємства будуть уникати сплати податку на виведенийкапітал, маскуючи це купівлею фіктивних послуг – їм просто не буде сенсуризикувати;
- Своєрідна форма протекціонізму, бо ця норма буде спрямована проти виведення капіталу закордон (останнє – це велика проблема української економіки). Так, в проектізакону зазначено, що оподаткуванню будуть підлягати практично усі виплати накористь нерезидентів, в тому числі і страхові та будь-які інвестиції взакордонні об’єкти. Тобто грошам буде бажано залишатися та працювати в Україні.
Разом з тим, ідея ПВК також викликає і різку критику. Головними опонентамивиступають МВФ, транснаціональні корпорації та фірми пов’язані з офшорами. Ключовий їх аргумент: запровадження ПВК істотно зменшить податкові надходження відподатку на прибуток, що створить ризик для збалансованості держбюджету. При чому ця потенційна тимчасова бюджетна незбалансованість є єдиним правдивим аргументом проти запровадження цього податку.
Дійсно, такий дисбаланс буде і до цього треба бути готовим. Експерти прогнозують, що втрати бюджету можуть сягнути 30млрд. гривень. Проте, очевидно, що це буде тільки тимчасова неприємність, яка за 2-3роки нівелюється.
До того ж, відразу з ПВК, можна буде впровадити низку інших заходів, спрямованихна зменшення втрат. Зокрема, це вирішення питання зі зловживаннями в сфері ПДВ. Забувають і про те, що ті гроші, що залишаться в бізнесі, просто будуть реінвестовані,що викличе зростання сплати інших податків – ПДВ, ЄСВ тощо.
Що ж стосовно іншої анти-ПВК аргументації, які іноді приходиться бачити - ніби його запровадження суперечить нормам ЄС, то це взагалі нісенітниця, яку навіть коментувати не треба.
Тому вважаю, що не такий вже це буде жахливий «експеримент», як прогнозують, а аргументацію проти - не переконливою.
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 390
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 252
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 209
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 87
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
82601
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 39331
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 30310
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22744
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15164