Виявляється, для київських медзамовників закон про закупівлі лише шаблон
Коли громадяни рахують кожну гривню, прозорість бюджетних програм, економна та ефективна закупівля медикаментів мають вагоме значення.
Через понад два з половиною роки після введення в дію Закону України «Про публічні закупівлі» для всіх замовників, в місті Києві є такий, що вважає його шаблоном, але ніяк не основним нормативно-правовим актом, яким необхідно керуватись при проведенні закупівель.
Реформа публічних закупівель в Україні була визнана однією з найуспішніших реформ 2016 року. Вона здобула значну підтримку як серед українців, так і з боку міжнародного товариства. Але основна мета реформи в системі державних закупівель - зниження корупції під час закупівель, а також досягнення максимальної ефективності та економії, вже понад два з половиною роки ніяк не набере необхідних обертів.
Завдяки публічності, яку надала реформа, дії замовників та їх бачення законодавства в сфері закупівель стають відкритими для громадськості.
Замовник – Київська міська клінічна лікарня № 8 – вирішив, що Закон є лише шаблоном. Крапка.
Даний замовник проводить закупівлю наркотичних препаратів аж на понад півтора мільйони гривень. Закупівля чимала. Погодьтесь.
Вивчаю тендерну документацію на предмет включення до неї дискримінаційних вимог і що бачу – Лікарня встановлює термін придатності товару на момент поставки не менше як 80 % від встановлених інструкцією термінів зберігання, при одночасній вимозі терміну постачання товару не більше, ніж 24 години з моменту отримання письмової заявки або за телефоном.
Як свідчить практика, вимога терміну постачання препаратів ‑ не більше 24 годин, - є надмірною, однозначно обмежує кількість учасників за територіальною ознакою, при тому, що повинно забезпечуватись безперебійне постачання – сім днів на тиждень, адже заявка може надійти будь-якого дня.
Потенційні учасники закупівлі не залишили таку вимогу поза увагою та звернулись до замовника з проханням внести зміни до тендерної документації. Отже, бажання ринку працювати з даним замовником є, але в Лікарні на цей рахунок своє бачення. Відповідь замовника на звернення незадовільна – вносити зміни відмовився.
МОЗ та МЕРТ не рекомендували замовникам лікарських засобів встановлювати такий строк поставки лікарських засобів, який завідомо обмежує конкуренцію, створює дискримінаційні вимоги та ускладнює поставку лікарського засобу (наприклад, 5 днів), на дані рекомендації й посилався потенційний учасник при зверненні до Лікарні, але замовник ігнорує й ці рекомендації.
Так в даному випадку навіть не 5 днів!
Як бачимо, з одного боку – встановлено залишковий термін придатності не менше 80 %, а з іншого – 24 години на доставку. Погодьтеся, навіщо при такій терміновості залишковий термін придатності? Для чого такі умови прописали в документації? Вірніше, для кого?
Але це ще не все.
Потенційний учасник ймовірно неуважно передивився документацію, або забув, що проект договору – це також частина тендерної документації, яка може бути оскаржена. Тим більше, Лікарня передбачила несподіванку.
Читаємо розділ ІІІ проекту договору «Порядок та строки поставки»: «Постачання Товару здійснюється Постачальником Покупцеві протягом 3 днів з дня підписання договору перша партія, решта окремими партіями протягом 2-х годин після надходження заявки по телефону або письмової».
Як вам? Дві години після надходження заявки.
Замовник абсолютно не враховує, що в умовах мегаполісу ускладнення руху в години пік – це правило, а не виключення, що Лікарня знаходиться на околиці міста (ж/масив Оболонь), і тому навіть з Троєщини (Лівий берег) або Виноградаря (Правий берег) доставити товар протягом двох годин не завжди реально. Тим більше, якщо складські приміщення знаходяться за межами міста, або взагалі в іншому місті, яким чином виконати такі умови договору?
І знову ж таки питання, що згадала вище – для чого такі умови? Хто зможе виконати таку вимогу? На кого розраховує замовник?
Мною направлено замовнику відповідний лист, в якому запропоновано вжити заходи щодо усунення порушення законодавства у сфері закупівель. Адже встановлення таких вимог у тендерній документації – це неприкрите порушення принципів здійснення закупівель, викладених у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», таких як добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників, максимальна економія та ефективність.
У відповідь Лікарня ігнорує твердження про дискримінацію та зазначає, що замовник закуповує специфічні товари – наркотики, тому він керується Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». Закон про публічні закупівлі для нього лише шаблон. Проте, чи передбачає згаданий нормативно-правовий акт про наркотичні засоби можливість замовників встановлювати дискримінаційні вимоги в закупівлях? Однозначно - ні!
Крім того, Лікарня вказує, що, звернувшись до них із запитом, я порушила строки, що встановлені законодавством для надання роз’яснень учасникам. Але, невже замовник не дочитав, що я є координатором центру реагування на порушення, а не потенційним учасником даної процедури закупівлі наркотичних препаратів, про що зазначала на початку звернення. Як Лікарня читає законодавство в сфері закупівель?
Чому закупівля за наші з вами кошти відбувається з порушенням законодавства? Чому наші з вами кошти витрачатимуться неекономно?
Аукціон призначений на завтра. Вже зовсім скоро ми дізнаємось, для кого лікарня передбачила такі особливі вимоги та хто здатний їх виконати.
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Хто вбив Андрія Портнова? 3514
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 158
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 113
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 104
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти 74
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
13358
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7410
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 6118
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4515
-
У роботі соцмережі X стався масштабний збій
Бізнес 2487