Ще одна європейська країна визнає Голодомор в Україні геноцидом
Палата депутатів Люксембургу готова вивчити та розглянути питання щодо визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. актом геноциду. Здавалося б, що на перший погляд дана подія є мізерною на фоні більш важливих проблем внутрішньополітичного та міжнародного х
Нещодавноз’явилася новина про те, що Палата депутатів Люксембургу готова вивчити тарозглянути питання щодо визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. актомгеноциду. Здавалося б, що на перший погляд дана подія є мізерною на фоні більшважливих проблем внутрішньополітичного та міжнародного характеру. Але в той жечас, варто розуміти, що саме на основі таких дипломатичних кроків поступовоздобуваються значні символічні перемоги.
На сьогоднішній день 15 державвизнали трагічні події 1932-1933 рр. геноцидом українського народу, а ще 9 –офіційно засудили їх як акт винищення людства. Відповідно, у разі позитивногорішення, Люксембург стане 16-ою країною, яка на вищому рівні підтримує Українув даному питанні. Звісно ж, можна вважати, що дана кількість є малою, оскількине складає навіть 15% від усіх держав світу. Але, знову ж таки, у цьомускладному питанні бодай найменша міжнародна підтримка є суттєвою. Як засвідчуєсвітова практика – перемогу при вирішенні такого роду проблем не можна отриматимиттєво.
Загалом, якщо розглядати коректністьвизнання подій 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу, то вартозазначити, що це рішення має під собою всі підстави. Наприклад, у статті ІІКонвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього наводитьсяперелік дій, які кваліфікуються як геноцид. Події 1932-1933 рр. в Україніпідпадають під наступний пункт – навмисне створення для будь-якої групи такихжиттєвих умов, які спрямовані на її повне або часткове знищення. Враховуючи, щона даний момент цей документ ратифікували 144 держави, відсутність загальноговизнання факту геноциду українського народу лише викликає подив.
Але такий стан справ пояснюєтьсядуже просто – наявна політична кон’юнктура не сприяє розширенню міжнародноїпідтримки України з даного питання. Наприклад, деякі держави не визнаютьгеноцид українців у 1932-1933 рр. з огляду на те, що мають «темні» моментивласної історії пов’язані з даним злочином. Інші не хочуть сваритися зі своїмисоюзниками, а деякі чекають аналогічних та рівноцінних символічних поступок збоку України. Відповідно, ціла низка політичних обставин ускладнює актуалізаціюданого питання на міжнародній арені. Більше того, можливо, вітчизнянадипломатія не докладає потрібних зусиль в даному напрямку, оскільки на політичномупорядку денному перебувають абсолютно інші питання.
Тому в ситуації з Люксембургом,позитивне рішення Палати депутатів насправді стане чималою підтримкою, особливов контексті російської агресії. Для України кожен акт визнання подій 1932-1933рр. має бути однаково цінним та важливим, незалежно від впливу й сили держави,яка прийняла таке рішення. Відповідно, слід цінувати такі кроки, намагатися їхпримножити та зберегти отримане, оскільки з часом це може стати непоганоюзовнішньополітичною перемогою України.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 164
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8687
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7298
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6744
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3758
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3380