Технократичний уряд в Україні: бути чи не бути?
Що відрізняє, наприклад, міністра доходів і зборів Клименка, віце-прем’єра та голову Нацбанку Арбузова часів Януковича від нинішніх урядовців Пивоварського, Павленка чи Абромавичуса? Всі вони прийшли з бізнесу, всі відповідають формальним вимогам і почесно
Вже тривалий час дискусії навколо уряду неодмінносупроводжуються темою про міністрів-технократів. Цей термін набув такоїпопулярності, що легко витіснив із вжитку такі донедавна поширені найменуванняурядовців, як міністри-легіонери, реформатори чи навіть міністри-корупціонери. Більшетого, всі без винятку політичні сили сходяться на тому, що уряд має складатисявиключно з технократів, аби демонструвати справді ефективну роботу. Відтак стаєдедалі цікавіше, хто ж насправді ці оспівані політичними баладами рятівникиукраїнських реформ?
В найширшому розумінні технократи – це фахівці у певнійгалузі, які ефективно виконують адміністративні функції. Тобто мова йде проспеціалістів конкретної сфери з розвиненими управлінськими якостями. Наприклад,міністром економіки має бути менеджер-економіст, міністром фінансів –управлінець-фінансист і т.д. Однак, якщо зупинитися на таких досить загальнихкритеріях, то можна швидко заплутатись. Скажімо, в уряді Азарова майже всіміністри були топ-менеджерами великих компаній і навіть кандидатами, а то йдокторами, відповідних наук. Чим не технократичний Кабінет Міністрів? Щовідрізняє, наприклад, міністра доходів і зборів Клименка, віце-прем’єра таголову Нацбанку Арбузова часів Януковича від нинішніх урядовців Пивоварського,Павленка чи Абромавичуса? Всі вони прийшли з бізнесу, всі відповідаютьформальним вимогам і почесному статусу технократа.
Переконаний, що кожний політик у парламенті розлогоохарактеризує своє бачення того, яким має бути справжній технократ. А в кінціобов’язково додасть, що в його партії є купа спеціалістів, які відповідаютьнеобхідним якостям і заслуговують на той чи інший міністерський портфель. Отякраз на цьому увесь технократизм і закінчується.
У нас політичні партії звикли проштовхувати в уряд своїхлюдей під виглядом технократів. Однак технократизм і партійно-політичнепредставництво – речі принципово несумісні. Міністри, що претендують навідповідний статус, мають бути політично автономними, а не призначатися запартійними квотами. Тільки тоді вони зможуть не лише безпосередньо займатисяпрофільною роботою, але й будутьгарантами розмежування економіки і політики хоча б настільки, наскільки цеможливо в принципі. Недарма вітчизняні і зарубіжні експерти визнають, щонайкращих результатів з реформами досягли ті міністри чинного Кабміну, які не єпредставниками будь-яких політичних сил.
Як правило, технократичні уряди поширені в країнах із президентськоюформою державного правління. Зокрема, у післявоєнний період у Фінляндіїзмінилося аж сім таких урядів. Після корупційного скандалу на початку 90-хроків уряд на неполітичній основі було сформовано також в Італії. В Україні,попри гучні декларації і наміри, подібна практика ще далека від реалізації.Насамперед, тому, що, відмовляючись від квот на публіку, партії все одновисувають своїх кандидатів на урядові посади. Більше того, за ці посадиведеться запекла боротьба, наслідком якої щоразу стає новапарламентсько-урядова криза. Відтак істинна прихильність ідеї технократичногоуряду полягатиме виключно у запровадженні відкритого конкурсного відборукандидатів на міністерські крісла. От тоді й не буде більше таких парадоксів,як зараз, коли уряд фактично перебуває у стані війни з парламентом, який йогосформував.
Міністри-технократи є необхідною, але не достатньоїумовою ефективного уряду. Можна поставити на чолі міністерств хоч херувимів зсерафимами, але, якщо їм доведеться працювати в одній системі зі смотрящими іїм подібними, ефект буде нульовим. Єдиний вихід – прозорість і публічність укадровій політиці і прийнятті рішень на противагу кулуарності і договірнякам.
- Стягнення збитків завданих розкраданням авто Артур Кір’яков 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 17:03
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 16:55
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній вчора о 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3113
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2524
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2477
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 2453
-
Гайдельберг: романтична перлина Німеччини з найбільшою винною діжкою і найстарішим університетом
Життя 1707