Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.06.2012 16:23
Конституція і суспільне життя в Україні не збігаються у своїй основі
Значна частина прогресивних засад та ідеї, що закріплені в Конституції України, так і залишилися переважною частиною на папері, безнадійно відірвавшись від реальності. Потенціал чинної Конституції України на практиці не реалізовано.
Значна частина прогресивних засад та ідеї, що закріплені в Конституції України, так і залишилися переважною частиною на папері, безнадійно відірвавшись від реальності. Потенціал чинної Конституції України на практиці не реалізовано.Конституція і суспільне життя в Україні не збігаються у своїй основі. Усупереч положенням ст. 1 Конституції Україна так і не стала демократичною, соціальною і правовою державою. Усупереч ст. 3 — людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека не стали в Україні найвищою соціальною цінністю. Усупереч ст. 24. – громадяни реально не мають рівних конституційних прав і свобод і не є рівними перед законом.Україна так і не досягла суттєвих результатів на шляху демократизації, утвердження прав і свобод людини і громадянина, у творенні правової держави. Права і свободи людини та їх гарантії сьогодні не визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава практично не відповідає перед людиною за свою діяльність. А утвердження та забезпечення прав і свобод людини не стало головним обов’язком держави.Скажімо, чому гарантоване ст. 36 право громадян на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, рівність прав професійних спілок, так реально і не забезпечується? Незалежно від того, що законодавством забороняється дискримінація за ознаками належності до профспілок, є безліч прикладів, коли громадяни, розчарувавших в старих профспілках, створюючи нові, незалежні профспілки, систематично піддаються утиску, як з боку старих профспілок та з боку роботодаців, так і з боку державних органів. Не зважаючи на те, що належність або неналежність до профспілок не повинна тягнути за собою будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України, іншими законами України, бути членом незалежної профспілки на сьогодні є ризикованим. Ні суди, ні прокуратура, ні будь-які інші державні контролюючі чи наглядові органи не забезпечують дотримання законного права людини на вільний вибір та участь в створенні профспілок.А все відбувається, на наш погляд, від того, що керівництво держави (незалежно від прізвищ і партійної належності) завжди прагнуло використовувати Конституцію не в жорсткій відповідності до її приписів у суспільних інтересах, а трактуючи та застосовуючи її на власний розсуд.Україні потрібна конституційна модернізація всього державного механізму. За великим рахунком, змінити ситуацію в державі можна було б і без зміни Конституції, наблизивши до неї сучасну реальність самим лише уживанням відповідних правових та організаційних заходів, спрямованих на виконання Основного Закону. Для практики правозастосування не має жодного значення, яка норма не буде виконуватися — недолуга чи досконала. Тому ми не бачимо сенсу в напрацюванні нових, так би мовити, ідеальних норм, які будуть залишатися лише на папері. Головне сьогодні — це забезпечити дію Основного Закону. А цього можна добитися лише за умови одночасних змін в організації і функціонуванні державної влади, забезпеченні реалізації конституційних норм відповідними матеріальними, організаційними та іншими ресурсами.Зміна Конституції без зміни сутності влади не може покращити ситуацію у країні.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 346
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 122
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 92
Популярне
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 36516
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 32815
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
19146
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12781
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12347
Контакти
E-mail: [email protected]