Що нам порадить Андрій Білецький
Розчарую євроскептиків і тих, хто каже, що серед українців немає людей, яким під силу і викинути окупанта з наших територій, повернути в рідне лоно Крим, і в державі навести лад. Почитайте цей пост і вам стане все зрозуміло...
Спіраль світового співжиття знову закручується так, що в центр подій на планеті вкотре виходить наша рідна Україна. Божевільний з Кремля у ролі вовка-сіроманця вимагає на заклання колишню перлину з радянської імперії -нашу молоду державу. Для нього, як можна зрозуміти, Росія без України, що самокат без коліс. А кататись хочеться…
Путлєр пішов на безпрецедентний крок – відмовився від заморожування ядерного роззброєння, поставивши це в залежність від того, щоб США відмовилися від Акту Конгресу про… підтримку України, який був проголошений 2014 року.
Іншими словами, Росія відверто й нахабно погрожує ядерним чемоданчиком. Вгамуватися, як заявляє все той же безумець, він може лише тоді, коли Євросоюз та США на розтерзання йому віддадуть Україну. Як мовиться у таких випадках: маски знято остаточно. Всі військові маневри по світу рашен-федерайшен здійснює заради одного – жорстоко провчити Україну, яка вирішила зійти зі стежки тамбовсько—пітерських розбійників, стати на шлях до правової Європи.
У відповідь на це американці розміщують свою важку танкову бригаду в Польщі, на кордоні з Україною – читати тут.
Однак, на чужу броню сподівайся, а найбільше покладайся на себе самого. Принцип, який рятував наших людей століттями.
Прикро, що всі наші публіцистичні проповідники, у часи, коли справді командні висоти в державі зайняли торгаші з базаркомами й вичавлюють грошву для власних кишень з усього, навіть з оборонних ровів, які штикують по периметру кордону і з біди переселенців, все ж, повірте, панове, є мудрі і сміливі люди в наших рядах. Готові хоч нині очолити наше військо, мабуть, і державу також, патріоти, яким до лампочки власне багатство. Які не підуть ні на найменші поступки московітам, на відміну від нині правлячих паничів. Які на зубок знають історію взаємин України з її вічним ворогом, а без цієї грамоти, погодьтесь, ворога не здолати. Маю на увазі Андрія Білецького, командира полку «Азов» Національної гвардії України, народного депутата України. Колишнього керівника силового блоку «Правий сектор – Схід».
Андрію 37-ім. Він з давнього роду (по материнській лінії) Лукашевичів, хто ще в дев’ятнадцятому столітті проти московського царату боровся за незалежність України і страждав за неї, піддавався гонінням та ув’язненням. Пра-правнук весь у діда. Народився і виріс у Харкові, тут з відзнакою закінчив історичний факультет університету. Захоплювався дослідженнями національно-визвольних рухів українців проти окупантів. Дипломне дослідження стосувалося діяльності Української повстанської армії . Так склалося, що долею Андрію Євгенійовичу судилося на практиці перевірити всі здобуті в навчанні знання. І щодо організації громадсько-політичних рухів, а за тим і бойових визвольних загонів. У травні 2014 року енергійний Білецький, який уже й побував у ролі політв’язня режиму Януковича, став формувати батальйон територіальної оборони «Азов». А вже 13 червня того ж року цей бойовий підрозділ на чолі з Андрієм Білецьким зачистив від бандитів Маріуполь при винятково мізерних втратах бійців «Правого сектора».
Я прошу особливо тих, хто скиглить нині на кухнях, що серед українців немає розумних, відчайдушних людей, окрім Пєті та Вови-спасителів, ознайомтесь з найсвіжішими міркуваннями Андрія Білецького про ситуацію, яка склалася за повного божевілля московського карлика, і що нам далі робити. Читати тут.
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Готують підвищення тарифів для населення 726
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 146
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 131
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 98
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 9558
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 7441
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6597
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5206
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 5154