Фейки у соцмережах. 5 головних правил особистої гігієни
Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляціям – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах.
Песик і Раша
Трагічна історія про песика, який рятував господаря і отримав тяжкі опіки морди, зараз є одним із лідерів за кількістю репостів у українському сегменті Facebook. Нещодавно вона перетнула позначку 200 тисяч репостів. На картинці із зображенням тварини також повідомляється, що Facebook переказує по долару на лікування песика за кожен лайк і шер. Але якщо придивитися уважніше, ця історія виглядає набагато більш трагічною.
Насправді, на фото зображений песик із шинкою на морді. І все, що написано на картинці – це повна нісенітниця. Але десятки тисяч людей вирішили поділитися цією історією як справжньою. Якщо б їхні репости конвертувалися, приміром, в голоси, цей песик на останніх місцевих виборах гарантовано міг би стати мером будь-якого великого міста. Крім хіба що Києва та Харкова.

Пару місяців тому у соцмережах гуляв «скріншот новини» про призначення словенської дзюдоїстки Раші Сраки послом до Росії. І біда зовсім не в тому, що це жарт з розряду «попа-піся-кака». Достатньо було витратити 15 секунд на перевірку – і стало б зрозуміло, що послом Словенії в Росії був і лишається Брано Раковець, а смішна новина – є банальним фейком. Але купа розумних освічених людей цю новину не перевіряли, а одразу ділилися нею зі своїми друзями і підписниками в соцмережах. Я побачив скріншот фейкової новини у народного депутата, у священника, навіть у кількох журналістів і редакторів провідних ЗМІ.

Фейки як зброя
Випадки зі словенським послом і песиком з шинкою досить смішні і невинні. Але так само звичка довіряти будь-якому інформаційному повідомленню працює в інших випадках. Свідченням є тисячі репостів новини про те, що депутати від «Слуги народу» вкрали рушники після тренінгу у Ріксосі. Або, наприклад, інша частина електорату у березні захоплено репостила маніпуляцію, що Петро Порошенко тікав у Черкасах із зустрічі з виборцями.

Найгірше, коли фейки використовуються як елемент спланованої інформаційної кампанії. Так було під час Брекзіту. Коли багато британців повірили фейковому повідомленню, що буцімто перебування у ЄС коштує бюджету Об'єднаного Королівства 350 мільйонів фунтів на тиждень. Українцям теж не треба далеко ходити за прикладами. У вересні Facebook повідомив, що зупинив діяльність груп та спільнот, які вели скоординовані кампанії з дезінформації в Україні. За даними соцмережі, лише на рекламу они витратили близько $1,6 млн.
Як протистояти фейкам
Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляцім – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах. От її п’ять головних правил.
1. Знайдіть першоджерело. У більшості випадків новини, які поширюються в українському інформаційному просторі – це чиїсь заяви, цитати з інтерв’ю, чи розповіді очевидців. Насамперед варто пересвідчитися, що вони справді казали те, що їм приписують.
2. Власне, те саме стосується і картинок. Досить часто картинки, які використовуються для маніпуляцій, легко можна знайти через Гугл і подивитися, де і в якому контексті вони використовувалися раніше.
3. Відокремте факти від коментарів. Це теж не дуже складно. Факти – це те, що сталося. Їхні інтерпретації теж важливі, але можуть залежати від різних обставин й іноді бути заангажованими.
4. Якщо сумніви лишаються, пошукайте додаткову інформацію про подію чи людей, які її коментують. Не зайвим буде пересвідчитися, що сайт, який розмістив новину, існуює вже досить давно і йому можна довіряти.
5. І, зрештою, найважливіше! Якщо якесь повідомлення викликає сильну емоційну реакцію (сміх, страх, осуд чи гнів), зупиніться. Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів і подумайте, чи справді варто так емоційно втягуватися у цю історію. Навіть якщо це історія про нещасного песика.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1138
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 162
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8656
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7144
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6597
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3756
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3222